Відносини Швеція — НАТО

Відносини Швеція — НАТО (англ. NATO's relations with Sweden) — це стосунки НАТО з державою Швеція заради безпеки.

Члени і партнери НАТО в Європі
   Члени НАТО
   План дій щодо членства
   Індивідуальний партнерский план
   Партнерство заради миру

Співробітництво

Співробітництво між Швецією і НАТО почалось ще в 1949 р. Швеція вирішила не вступати в НАТО і заявила про свою традиційну політичну позицію, спрямовану на приєднання до миру, нейтралітет у війні[1]. Співробітництво з НАТО припускає неприєднання, нейтралітет у війні. Уряд Швеції вирішив: вона не братиме участі в НАТО як повноцінний член, бо хотів залишити державу нейтральною в потенційній війні. Ця позиція була підтримана без обговорення під час холодної війни.

З 1990-х рр. було тільки активне обговорення в Швеції питання про членство в НАТО, у період після «холодної війни»[2]. Ці ідеологічні розбіжності НАТО і Швеції знову розглядали в листопаді 2006 року, коли Швеція намагалася придбати два нові транспортні літаки.

В грудні 2006 р. Швеція була офіційно запрошена приєднатися до Сил швидкого реагування НАТО[3][4], але правлячі політичні партії в Швеції виступили проти вказаного членства, хоча Швеція брала участь в очолюваних НАТО місіях в Боснії (IFOR, SFOR), Косово (KFOR), Афганістані (ISAF) і в Лівії (Операція «Єдиний Захисник»)[5][6][7].

Шведська партія Центру та Соціал-демократична партія залишилися на боці неприєднання до НАТО[8][9]. Цю їх позицію поділяють Партія зелених і Ліва партія Швеції. З правого політичного крила Помірна коаліційна партія та Ліберальна партія Швеції є єдиними сторонами з представництвом в парламенті Швеції, що обстоювали членство Швеції в НАТО[10][11].

У 2014 р. під час Кримської кризи в Україні, деякі шведські лідери, включаючи заступника прем'єр-міністра Яна Б'єрклунда з Ліберальної народної партії[12] і Йоран Хеґлунд лідер Християнсько-демократичної партії[13][14] припустили, що Швеція повинна розглянути питання про приєднання до НАТО. Прем'єр-міністр Фредрік Райнфельдт заявив 18 вересня 2007 року, що шведське членство в НАТО вимагає «дуже широкої» більшості у парламенті Швеції, в тому числі за участі шведських соціал-демократів, і потребує співпраці з Фінляндією[15].

На саміті в Уельсі у вересні 2014 року Швеція приєдналася до Партнерства з розширеними можливостями НАТО.

16 лютого 2022 року в уряді Швеції офіційно заявили про відмову подавати заявку на вступ в НАТО. Це випливає із зовнішньополітичної декларації 2022 року, яку підписала глава МЗС країни Анн Лінде.[16][17]

Опитування
  • У 2005 р. соціологічне опитування показало, що 46% шведів були проти членства в НАТО, а 22% — підтримували вступ Швеції у НАТО[18].
  • Опитування у травні 2008 р. засвідчило, що 37% шведів погоджуються з членством у НАТО, в той же час як 41% виступають проти цього.

Підтримка членства в НАТО різко зросла з березня 2008 року, хоча лише 29% були на позиції вступу в НАТО[19].

  • Підтримка членства у НАТО в 2011 р. знизилася до 23%, і піднялася до 32% в травні 2013 р.[20].
  • У березні 2014 р. соціологічне опитування показало 31% голосів респондентів на користь вступу Швеції у НАТО і 50% проти цього.

Див. також

Примітки
  1. Agius, Christine (2006). The social construction of Swedish neutrality: Challenges to Swedish identity and sovereignty. Manchester University Press. ISBN 1-8477-9199-9, p. 103–105. (англ.)
  2. Agius, Christine (2006). The social construction of Swedish neutrality: Challenges to Swedish identity and sovereignty. Manchester University Press. ISBN 1-8477-9199-9, p. 142–147. (англ.)
  3. «Sweden 'should join NATO plane pool'». The Local. 11 November 2006. Retrieved 20 September 2008. (англ.)
  4. «Sweden could join new NATO force». The Local. 2 December 2006. Retrieved 20 September 2008. (англ.)
  5. «IFOR/SFOR — Bosnien». mil.se. 3 November 2008. Retrieved 13 February 2010 Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine. (швед.)
  6. «Om insatsen i Kosovo». mil.se. 29 October 2009. Retrieved 13 February 2010. (швед.)
  7. «Om insatsen i Afghanistan». mil.se. 22 September 2009. Retrieved 13 February 2010.[недоступне посилання з червня 2019] (швед.)
  8. Centre Party (Sweden) — «Nato». Centerpartiet. 2006. Retrieved 20 September 2008 (англ.)
  9. Swedish Social Democratic Party — «NATO». Socialdemokraterna. 2008. Retrieved 20 September 2008 (англ.)
  10. ["Vill moderaterna att Sverige ska gå med i NATO?". Moderaterna (Moderate Party). Retrieved 20 September 2008] (швед.)
  11. ["Sverige i världen". Folkpartiet (Liberal People's Party — Sweden). Retrieved 20 September 2008.] (швед.)
  12. Ford, Matt (12 March 2014). «After Crimea, Sweden Flirts With Joining NATO». The Atlantic. Retrieved 28 March 2014 (англ.)
  13. Hägglund, Göran (2014-03-05). «Krisen bör bli startskott för Natoutredning». Svenska Dagbladet. Retrieved 2014-03-28 (швед.)
  14. Rolander, Niclas (6 March 2014). «Sweden Mulls „Doctrine Shift“ in Defense After Russian Incursion in Ukraine». The Wall Street Journal. Retrieved 27 March 2014 (англ.)
  15. Jonsson, Gunnar (18 September 2007). «Riksdagsåret inleds idag». Dagens Nyheter. Retrieved 20 September 2008 (швед.)
  16. Regeringskansliet, Regeringen och (16 лютого 2022). Statement of Foreign Policy. Regeringskansliet (англ.). Процитовано 16 лютого 2022.
  17. Швеція офіційно відмовилася від членства в НАТО. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 лютого 2022.
  18. «Swedes Still Opposed to NATO Membership: Poll». Agence France-Presse. 15 May 2006. Retrieved 20 September 2008 (англ.)
  19. «Allt fler vill att Sverige går med i Nato». Dagens Nyheter. 17 May 2008. Retrieved 18 May 2008 (швед.)
  20. «More Swedes in favour of joining Nato: poll». The Local. 16 May 2013. Retrieved 27 March 2014 (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.