Віктор Емануїл I

Віктор Емануїл I (італ. Vittorio Emanuele I di Savoia; 27 липня 1759, Турин — 10 листопада 1824, Монкальери, Італія) — король Сардинського королівства і герцог Савойський в 1802—1821 роках.

Віктор Емануїл I
італ. Vittorio Emanuele I
Псевдо il Tenacissimo
Народився 24 липня 1759(1759-07-24)[1][2][3]
Турин, Сардинське королівство, Італія
Помер 10 січня 1824(1824-01-10)[1][3] (64 роки)
Монкальєрі, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Поховання Базиліка Суперга
Діяльність король
Титул Герцог
Посада король
Конфесія Католицька церква
Рід Савойська династія
Батько Віктор Амадей III
Мати Марія Антонія Іспанська
Брати, сестри Марія Анна Кароліна Савойська, Марія-Жозефіна Савойська, Марія Тереза Савойська, Princess Maria Carolina of Savoyd, Карл Емануїл IV, Карл Фелікс, Giuseppe Benedetto, Count of Astid, Prince Maurizio, Duke of Montferratd, Amedeus Alexander of Savoyd і Maria Elisabetta Carlotta of Savoyd
У шлюбі з Марія Тереза Австрійська
Діти Марія Беатріче Савойська, Марія Тереза Савойська, Марія Анна Савойська, Марія Крістіна Савойська, Maria Adelaide di Savoia, Principessa di Savoiad[1] і Carlo Emanuele di Savoia, Principe di Savoiad[1]
Нагороди

Біографія

Третій син Віктора Амадея III і Марії Антуанетти Бурбонської. До вступу на престол носив титули герцога Аоста, маркіза ді Ріволі, маркіза ді Пьянецца.

Вступив на престол в 1802 році після зречення його брата Карла Емануїла IV. Після окупації французами П'ємонту в 1802 році, знаходився здебільшого на острові Сардинія. Там він провів перші дванадцять років свого правління, так як П'ємонт, Ніцца і Савойя були анексовані Францією.

Після падіння Наполеона Віктор Емануїл I повернувся в 1814 році в Турин. За Паризьким мирним договором 1815 року колишні володіння Савойського королівства були відновлені. На наступний день після повернення король оприлюднив едикт, яким скасовувалися всі французькі установи і закони, поверталися дворянські посади, посади в армії, феодальні права і сплата десятини.

Після французької присутності в П'ємонті посилився ліберальний рух.

Незабаром після початку солдатських революцій в Іспанії та Неаполі почалися революційні хвилювання в П'ємонті. Віктор Емануїл не бажав йти на конституційні поступки і, не знаючи, що робити, відрікся від престолу на користь молодшого брата Карла Фелікса і поїхав до Ніцци.

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  3. BeWeB


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.