Віктор Лютце

Віктор Лютце (нім. Viktor Lutze; 28 грудня 1890(1890-12-28)[4][5][6], Bevergernd, Герстель, Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія 2 травня 1943(1943-05-02)[4][5][6], Потсдам, Вільна держава Пруссія, Німеччина, Німецький рейх[4][7]) обергрупенфюрер СА, керівник штурмових відділів націонал-соціалістичної партії, особистий друг Адольфа Гітлера. Загинув в автокатастрофі 1 травня 1943 року неподалік від Потсдама.

Віктор Лютце
Viktor Lutze
Віктор Лютце
Начальник штабу СА
30 червня 1934  3 травня 1943
Попередник: Ернст Рем
Спадкоємець: Вільгельм Шепман
 
Народження: 28 грудня 1890(1890-12-28)
Бефергерн, провінція Ганновер, Німеччина
Смерть: 2 травня 1943(1943-05-02) (52 роки)
Потсдам (офіційна версія)
Кортеліси (альтернативна версія)
Країна: Німеччина[1][2][3]
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
 
Військова служба
Роки служби: 19121943
Звання:  Обергруппенфюрер СС
Битви: Перша Світова Війна
Друга Світова Війна
Нагороди:
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Орден дому Ліппе
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Німецький Орден
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Німецький кінний знак

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син ремісника. Після закінчення Рейнської гімназії працював на пошті. У жовтні 1912 року вступив солдатом в 55-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командир роти; був важко поранений (втратив ліве око) і в 1919 році демобілізований через поранення. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу; капітан.

Працював в торгівлі в Ельберфельді, входив в Німецький народний шуцбунд, засновник і керівник бойової організації «Товариство Шилле» (нім. Kameradschaft Schill), яка активно брала участь в антифранцузькому русі в Рурі. У 1922 році вступив в НСДАП (квиток № 84). З 1923 року член СА. З 1925 року керівник СА та заступник гауляйтера Рура. З 1928 року — керівник СА Рурської області, з 1930 вищий командир СА на Півночі, з 1931 року — командир групи СА «Рур». У 1931 році обраний депутатом Рейхстагу від Південного Ганновера — Брауншвейга. З 20 лютого 1933 керівник VI обергруппи СА зі штаб-квартирою в Ганновері. З березня 1933 року — поліцей-президент (керівник поліції) Ганновера. З 25 березня 1933 року — обер-президент Ганновера. З вересня 1933 року — прусський державний радник.

Нагороди

Перша світова війна

  • Військовий хрест за героїчний вчинок (Ліппе)
  • Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
  • Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
  • Орден дому Ліппе
    • Почесний хрест 3-го класу з мечами
    • Офіцерський хрест з мечами

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Джерела

  • Володимир В'ятрович, Роман Грицьків, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Андрій Сова, Петро Солодь. УПА. Історія нескорених. Львів. — ЦДВР. 2007. — 281 с.
  • Lumsden R., Medals and Decorations of Hitler's Germany, Airlife, Shrewsbury, 2001
  • Taddey G., Lexikon der deutschen Geschichte. Ereignisse – Institutionen – Personen. Von den Anfängen bis zur Kapitulation 1945, Kröner-Verlag, Stuttgart, 1998
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.