Ернст Рем

Народився в Мюнхені в сім'ї службовця. В 1908 став офіцером рейхсверу. Під час Першої світової війни служив на Західному фронті, де був тричі поранений і нагороджений «Залізним хрестом» 1-го та 2-го ступеня.

В 1920 змінив Карла Майра на посаді начальника відділу пропаганди IV військового округу. Того ж року він познайомився з Гітлером і став одним з перших членів НСДАП.

У 1923 звільнився з армії в чині капітана. Брав участь, будучи командиром підрозділу штурмовиків «Військове знамено імперії», в «Пивному путчі» (9.11.1923). Зайняв зі своїми штурмовиками штаб-квартиру командування сухопутних сил в Баварії та інші об'єкти, в тому числі будівлю телеграфу. Був арештований і притягнутий до суду разом з Гітлером, але був звільнений відразу після суду. Очолив нелегальні СА (вони були офіційно заборонені після «Пивного путчу», як і НСДАП) і привернув до них близько 30 тис. ветеранів війни. Наприкінці 1923 поїхав до Болівії, куди був запрошений як військовий інструктор в чині підполковника.

Ернст Рем та Адольф Гітлер,1933 р.

У вересні 1930, коли у Гітлера виник черговий конфлікт із ставшими некерованими СА, Рем був викликаний до Берліна і призначений начальником штабу СА (верховним фюрером СА з 1930 став сам Гітлер). Реформував СА, створив нову структуру, залучив нових членів. До середини 1931 розділив СА на 34 гауштурма і 10 груп. Усього ж чисельність СА, в тому числі в результаті діяльності Рема, досягла 400 тис. чол. — В 4 рази більше, ніж рейхсвер. 13.4.1932 указом уряду і президента СА, як збройні формування, були розформовані. Рем закликав до збройного опору, але Гітлер відхилив цю ідею. Вже 15.6.1932 заборону на діяльність СА було знято. До кінця 1933 Рем довів чисельність СА до 2 млн чол.

Різке зростання чисельності і впливу СА, авторитет Рема в яких був незаперечний, викликав настороженість керівництва НСДАП. Крім того, Рем активно виступав з ідеєю т. зв. «Другої революції», вважаючи, що захоплення влади — тільки перший етап, і в цьому його підтримувала більшість керівництва СА. Одночасно, Рем висунув концепцію перетворення СА в народну армію, з підпорядкуванням їм збройних сил, і, природно, на чолі з собою. Ці дії викликали занепокоєння у вищому командуванні армії, з яким Гітлер не збирався загострювати відносини, а також в промислових колах, яким не подобалися заклики Рема до соціальної революції. 1.12.1933 Р. був введений до складу уряду як імперський міністр без портфеля, а також став членом державного уряду Баварії. 21.2.1934 Гітлер розпорядився скоротити чисельність СА. 28.6.1934 Р. був виключений з Німецької офіцерської ліги. Гітлер зробив спробу примирення з СА, Рем, пішовши назустріч йому, віддав наказ розпустити 1.7.1934 СА на місяць у відпустку із забороною їм носіння форми. Перед відпусткою, 30.6.1934 вирішено було провести нараду вищого керівництва держави та старих бійців СА в готелі «Ганзльбауер» в Бад-Вісзе, на березі озера Тегернзе. 30.06.1934 в «Ніч довгих ножів» Рем і його найближче оточення були арештовані. Відправлений до в'язниці Штадельгейм. Була зроблена спроба змусити Рема покінчити життя самогубством, але Рем відмовився це зробити. Після цього застрелений в камері есесівцями Теодором Айке та Міхаелем Ліппертом.

• Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003 (рос.)
• Хене Х.:Чорний орден СС
• Ернст Рем: Націонал-соціалістична революція і штурмові загони (Виступ рейхсміністра, начальника штабу СА Ернста Рема перед дипломатичним корпусом та іноземними журналістами 18 квітня 1934 року).