Віктор Сегален

Таотьє з мавзолею ханьської епохи, пров. Сичуань. Фото Сегалена, 1914 рік

Навчався на корабельного лікаря в Бордо. Як етнограф-аматор жив у 1903 — 1905 роках в Полінезії, в 1909 — 1914 та в 1917 роках — в Китаї. За нез'ясованих обставин помер в бретонському лісі з томиком «Гамлета», що лежав поруч.

Відомий насамперед збіркою віршів у прозі «Стели» (1912), опублікованою в Пекіні й присвяченою Полю Клоделю.

Медичний університет в Бордо та факультет літератури і соціальних наук у Бресті носять ім'я Сегалена.

Багатотомні видання

• Œuvres complêtes. Laffont, Paris 1995.

1. Cycle des apprentissages, cycle polynésien, cycle musical et orphique, cycle des ailleurs et du bord du chemin. 1995, ISBN 2-221-06462-3.
2. Cycle chinois, cycle archéologiques et sinologiques. 1999, ISBN 2-221-06705-3.

Романи

• Син неба («Le Fils du ciel»).
• Рене Леїс («René Leys»).
• Неувічнені («Les Immémoriaux»).

Поезія

• У світі звуків (Dans une monde sonore). Édition Fata Morgana, Fontfroide-le-Haut 2010, ISBN 978-2-85194-751-2 (передрук вид. Paris 1907).
• Живопис. Вірші в прозі («Peintures»).
• Оди (Odes). Les Arts et le Livre, Paris 1994, ISBN 2-910689-02-6 (Nachdr. d. Ausg. Paris 1926).
• Стели («Stèles»). Droschl, Graz 2000.
• Тибет ([Thibet). Mercure de France, Paris 1979 (перевидання Paris 1963).

Етнографія, археологія, культура

• Естетика різноманітного. Есе про екзотизм («Essai sur l'exotisme. Une esthétique du divers»).
• Подорож до країни рального («Équipée. Voyage au pays du réel»).
• Briques et Tuiles. Édition Fata-Morgana, Montepellier 1987 (передрук вид. Montpellier 1963).
• Китай. Велика статуя («Chine. La Grande Statuaire»).
• New York — San Francisco — Tahiti. З подорожнього щоденника 1902—1903 («Le Journal des Îles»).
• Гоген в своєму останньому оточенні («Gauguin dans sons dernier décor»).
• Синестезії та школа символізму (Les synesthésies et l'école symboliste). Édition Fata Morgana, Montpellier 1981 (передрук вид. Montpellier 1902).
• Мертві голоси. Музика маорі («Voix mortes. Musique Maori|maori»).
• Vers les sinistrés du cyclone des îles Tuamotou. Édition Fata Morgana, Fontfroide-le-Haut 1989, ISBN 2-85194-340-5 (передрук вид. Montpellier 1903).

Статті

• Hommage à Gauguin. In: Paul Gauguin: Noa-Noa. Kiepenheuer, Potsdam 1920.

Листування

• Correpondance. Fayard, Paris 2004, ISBN 978-2-213-61947-7 (3 томи).
• Trahison fidèle. Correspondance 1907—1918. Édition du Seuil, Paris 1985, ISBN 2-02-008739-1.

• Gontard M. La Chine de Victor Segalen: Stèles, Equipée. Paris: PUF, 2000.
• Forsdick C. Victor Segalen and the aesthetics of diversity: journeys between cultures. Oxford ; New York: Oxford UP, 2000
• Victor Segalen et ceux de son temps: écrivains, peintres, musiciens. Brest: Association Victor Segalen, 2001
• Zinfert M. Über eine Poetik der Inversion: die Romane von Victor Segalen. München: Iudicium, 2003
• Dollé M. Victor Segalen. Croissy; Beaubourg: Editions Aden, 2006
• Esponde J. Une longue marche, Victor Segalen. Bordeaux: Confluences, 2007

• Бібліографія
• Тексти on line
• Тексти on line
• Victor Segalen, La Grande Statuaire chinoise («Китайське монументальне мистецтво») — дослідження стел і монументів давнього Китаю, на основі експедицій 1909, 1914, 1917 років. Опубліковано посмертно.