Віллібальд

Віллібальд (лат. Willibaldus бл. 700, Гемпшир — 7 липня 787, Айхштет) — католицький святий, перший єпископ єпархії Айхштет, бенедиктинський чернець, один з просвітителів Німеччини. День пам'яті — 7 липня.

Віллібальд
Народився 700[1]
Вессекс, Англія
Помер 7 липня 787[1]
Айхштет, Середня Франконія, Баварія
У лику святий і католицький святий
Медіафайли на Вікісховищі

Біографія

Віллібальд народився в Англії, в Гемпширі . Син святого Річарда Вессекського, брат святого Вінібальда і святої Вальпурги. Дитинство і юність провів у монастирі Волтгем, де отримав освіту.

Близько 720 року покинув Англію і попрямував в Рим. Провівши там деякий час, здійснив паломництво на Святу Землю. По дорозі захоплений у полон сарацинами, але пізніше відпущений. Побував у Константинополі і Нікеї . Близько 729 року повернувся в Італію, де близько 10 років жив в бенедиктинському монастирі Монтекассіно.

Після закінчення цього терміну був рекомендований його дядьком святим Боніфацієм для місії, і в 740 році направлений папою Григорієм III в Німеччину. Центром його місії стало місто Айхштет. У 741 році Віллібальд хіротонізований в єпископи, його кафедра розташовувалася спочатку в Ерфурті, пізніше в Айхштеті. Віллібальд заснував низку німецьких монастирів, в тому числі в Гайденхаймі і Зольнгофені. Помер 787 роцку в Айхштеті.

Примітки
  1. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.