Вільгельм Зюссманн

Вільгельм Зюссманн (нім. Wilhelm Süssmann; нар. 16 вересня 1891, Узедом, Померанія — пом. 20 травня 1941, Егіна, Саронічні острови) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Люфтваффе в роки Другої світової війни 1939–1945.

Вільгельм Зюссманн
Wilhelm Süssmann
Народження 16 вересня 1891(1891-09-16)
Узедом, Померанія
Смерть 20 травня 1941(1941-05-20) (49 років)
Егіна, Саронічні острови
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Вермахт
Вид збройних сил Люфтштрейткрафте
 Люфтваффе
Рід військ військова авіація
Роки служби 1909–1941
Звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Командування KG 254, KG 155, KG 55, 7-ма повітряна дивізія
Війни / битви

Перша Світова війна
Друга світова війна:
Західний фронт

Середземноморський театр

Інше офіцер поліції
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Срібний Іспанський Хрест з мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія

Вільгельм Зюссманн почав свою військову кар'єру 27 жовтня 1909, поступивши фанен-юнкером до 22-го піхотного полку. З 1 січня 1914 по 26 листопада 1914 року він був ад'ютантом 2-го батальйону 22-го піхотного полку.

З початком Першої світової війни на фронті, 27 листопада 1914 поступив на курси повітряних спостерігачів, де навчався до 21 червня 1915 року. Проходив службу в різнорідних авіаційних підрозділах Люфтштрейткрафте, що билися на Західному фронті. У лютому-травні 1918 — командир 205-го авіаційного ескадрону, надалі служив в штабі 49-ї резервної дивізії імперської армії. Перший час після закінчення війни проходив службу командиром піхотної роти 22-го піхотного полку, з квітня до травня 1919 — командир батальйону.

31 грудня 1919 виведений у запас, влаштувався до поліції. З 1920 до 1935 року на різних посадах у поліції Веймарської республіки; остання посада — начальник штабу інспекційного центру поліції в Магдебурзі.

1 серпня 1935 повернувся на військову службу до Вермахту, став начальником школи повітряних спостерігачів Люфтваффе в Брауншвейзі. Потім перевівся до Генерального штабу військово-повітряних сил Третього Рейху. З 12 березня 1936 до 31 березня 1938 — начальник штабу 1-го Повітряного Командування Люфтваффе. З 1 квітня до 31 жовтня 1938 командир 254-ї, потім — 155-ї бомбардувальних ескадр.

З 1 травня 1939 командир 55-ї бомбардувальної ескадри Люфтваффе. 1 жовтня 1940 очолив 7-му повітряну дивізію повітряно-десантних військ Третього Рейху, на чолі якої взяв участь в операції «Меркурій». Загинув у перший же день повітряно-десантної операції, коли планер DFS 230, на борту якого перебував командир дивізії з офіцерами свого штабу, випадково відірвався від транспортного літака, втратив управління та впав на грецькому острові Егіна серед Саронічних островів.

Нагороди

Див. також

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.