Вільгельм Кеттлер

Вільгельм Кеттлер народився 20 липня 1574 року в Мітаві, в Семигалії, в родині Готтгарда фон Кеттлера, першого герцога Курляндії і Семигалії, та його дружини Анни Мекленбург-Гюстровської. Він був другим сином подружжя. На початку 1590-х років хлопець навчався в Ростоцькому університеті[1].

За батьковим заповітом від 20 травня 1587 року, Вільгельм мусив отримати у 20 років спадок — західну частину герцогства, Курляндію з центром у замку Гольдінген. Але до набуття ним повноліття цією частиною керував його старший брат Фрідріх, що успадкував титул герцога та головував на території усієї Курляндії і Семигалії[1].

Після досягнення Вільгельмом повноліття в 1594 році, відповідно до батькової волі, брати уклали 23 травня 1595 року договір про поділ повноважень у герцогстві Курляндії і Семигалії[1][2][5]. Згідно з договором старший Фрідріх отримував Семигалію з Мітавою, а молодший Вільгельм — Курляндію з Гольдінгеном. Перший став іменуватися герцогом Семигалії, а другий — герцогом Курляндії. За умовами договору створювалися окремі курляндський і семигальські суди, господарські адміністрації та низова судова ланка. Проте герцогство лишалося як єдине політичне ціле, в якому брати були співправителями. Зокрема, збори курлянської і семигальської шляхти мусили проходити спільно в єдиному Ландтазі. Верховний суд так само залишалася спільною інститцією Курляндії та Семигалії[1]. Вільгельм склав присягу на вірність королю Речі Посполитої Сигізмунду ІІІ Вазі й став його васалом[4].

У 1605—1607 роках Вільгельм подорожував закордоном[4]. Після повернення до Курляндії він звернувся до прусського герцога Альберта-Фрідріха видати за нього його доньку Софією фон Гоггенцоллерн. Весілля відбулося 22 жовтня 1609 року в прусській столиці Кенігсберзі[3], після чого молодята переїхали до Гольдінгену[4]. За рік Софія народила сина Якова, але після того померла за декілька тижнів, 24 жовтня 1610 року[4]. Герцог був сильно вражений втратою дружини і відтоді ніколи не одружувався вдруге.

Вільгельм брав участь у польсько-шведській війні 1600—1629 років на боці Речі Посполитої. Зокрема, воював зі шведами, що намагалися захопити Ригу, найбільше місто Лівонського герцогства[4].

У своїх володіннях Вільгельм проводив централізацію управління, що призвело до конфлікту із курялндською шляхтою[4]. 10 серпня 1615 року він убив лідерів шляхетської опозиції — братів Магнуса й Гергарда Нольде. 1616 року, за згодою польського короля Сигізмунда ІІІ Вази, Ландтаг Курляндії і Семигалії офіційно позбавив Вільгельма права на престол[1]. Екс-герцог був змушений тікати закородон, до родичів, де намагвся знайти підтримку, щоб повернути собі владу. 1628 року вигнанець отримав політичний притулок в Кукловському замку, в померанського герцога Богуслава XIV. 1632 року, після смерті Сигізмунда ІІІ, Ландатаг повернув Вільгельму титул курляндського герцога, за умови, що він ніколи не повернеться до Курляндії[4]. Дотримання цієї умови гарантувало його синові Якову право стати наступним герцога і реальним правителем Курляндії і Семигалії[4].

Вільгельм Кеттлер помер 7 квітня 1640 року в Куклові, в Померанії, у віці 65-років.

• 1616, січень

Божою милістю, ми, Вільгельм, герцог Курляднії і Семигалії в Лівонії.

Von Gottes Gnaden, Wir Wilhelm, in Liefland zu Churlandt und Semgallen Hertzog[6].

• Батько: Готтгард фон Кеттлер (1517–1587) — перший герцог Курляндії і Семигалії.
• Матір: Анна Мекленбург-Гюстровська (1533–1602)
• Старший брат: Фрідріх Кеттлер (1569–1642) — герцог Курляндії і Семигалії. ∞ 1600: Єлизавета-Магдалина Померанська (1580—1649).
• Сестри:

Анна Кеттлер (1567—1617) ∞ 1586: Ольбрахт Радзивілл (1558—1592).

Єлизавета Кеттлер (?—1601) ∞ 1595: Адам-Вацлав Цешинський (1574—1618).

• Дружина (з 1609): Софія фон Гогенцоллерн (1582–1610) — донька прусського герцога Альберта-Фрідріха
• Син: Яків Кеттлер (1610—1682) — герцог Курляндії і Семигалії (1642—1681). ∞ 1645: Луїза-Шарлотта Бранденбурзька (1617—1676).

• Monumenta Livoniae Antiquae. Sammlung Chroniken, Berichten, Urkunden… Geschichte Liv-, Ehst- und Kurlands dinenen. — Riga & Leipzig: Eduard Frantzen, 1835–1847.
• Schiemann, Theodor; Crecelius, Wilhelm. Kettler, Gotthard // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1882, Band 15, S. 680–685.
• Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
• Matthiesen, Heinz. Friedrich Kettler. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 513 (Digitalisat).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Кеттлер

• Герцог Вільгельм і герцогиня Софія. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.
• Wilhelm Kettler Prinz v.Kurland // Descendants of Charlemagne.
• Kettler family // Genealogy.eu.