Вільгельм Маєр-Любке
Вільгельм Маєр-Любке (нім. Wilhelm Meyer-Lübke; 30 січня 1861, Дюбендорф, кантон Цюрих — 4 жовтня 1936, Бонн) — швейцарський мовознавець (працював також в Австрії та Німеччині), один з найбільших романістів XIX ст. Праці з порівняльної граматики та генетичної класифікації романських мов, історії румунської мови, албанської мови.
| Вільгельм Маєр-Любке | |
|---|---|
| Wilhelm Meyer-Lübke | |
 | |
| Народився |
30 січня 1861 Дюбендорф, кантон Цюрих |
| Помер |
4 жовтня 1936 (75 років) Бонн |
| Поховання | Берлін |
| Країна |
 Швейцарія |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету, філолог, романіст |
| Alma mater | Боннський університет |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Віденський університет, Боннський університет, Єнський університет і Цюрихський університет |
| Вчителі | Фрідріх Крістіан Діц |
| Відомі учні | Ойген Герцог і Маттео Бартолі |
| Членство | Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Прусська академія наук, Саксонська академія наукd, Philological Section of the Institute for Catalan Studiesd[1] і Medieval Academy of Americad |
| Нагороди |
Почесний доктор університету Грацаd |
 Вільгельм Маєр-Любке у Вікісховищі | |
Біографія
Навчався в Бонні у засновника романської філології Ф. Діца. Викладав у Єнському (1887—1889), Віденському (1890—1914), Боннському університетах (з 1915). Продовжуючи традиції Фрідріха Діца, створив фундаментальну порівняльну граматику й етимологічний словник романських мов, витримані в дусі послідовних молодограматичних принципів. Довів романську генетичну приналежність румунської мови. Був засновником інституту вивчення румунської мови при Віденському університеті. Займався також проблемами субстрату в історії романських мов.
Основні публікації
- Grammatik der romanischen Sprachen. Leipzig, 1890—1902, Bd. 1-4.
- Romanisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1935 (3 вид.).
- Grammatik der romanischen Sprachen, 4 Bde, Leipzig 1890—1902 (Nachdruck Darmstadt 1972)
- Italienische Grammatik, Leipzig 1890
- Einführung in das Studium der romanischen Sprachen, 1901, 3. Aufl. 1920
- Historische Grammatik der französischen Sprache, 2 Bde, 1909, 1921
- Romanisches etymologisches Wörterbuch, 1911, 6. Aufl. Heidelberg 1992
- Das Katalanische, Heidelberg 1925
Джерела
- Artur Greive: Wilhelm Meyer-Lübke, in: Bonner Gelehrte. Sprachwissenschaften, Bonn 1970, S. 200—213
- Yakov Malkiel: Die sechs Synthesen im Werke Wilhelm Meyer-Lübkes, Wien 1989
- Gerhard Moldenhauer: Verzeichnis der Veröffentlichungen von Wilhelm Meyer-Lübke, in: Zeitschrift für französische Sprache und Literatur 61, 1938, S. 385—440
- Leo Spitzer: Mes souvenirs de Meyer-Lübke, in : Le Français Moderne 6, 1938, S. 213—224
- Peter Wunderli: Wilhelm Meyer-Lübke, in: Les linguistes suisses et la variation, hg. Von Jakob Wüest, Basel ; Tübingen 1997, S. 57-82
- Peter Wunderli: Wilhelm Meyer-Lübke (1861—1936). Der Sprachwissenschaftler als Philologe, in: Ursula Bähler/Richard Trachsler (Hgg.): Portraits de médiévistes suisses (1850—2000). Une profession au fil du temps, Genève 2009, S. 179—214