Маттео Бартолі
Маттео Джуліо Бартолі (італ. Matteo Giulio Bartoli; 22 листопада 1873, Лабін, Австро-Угорщина (сучасна Хорватія) — 23 січня 1946, Турин, Італія) — італійський лінгвіст.
Маттео Бартолі | |
---|---|
Народився |
22 листопада 1873[1][2][…] або 22 вересня 1873[3] Лабин, Істрійська жупанія, Хорватія[4] |
Помер |
23 січня 1946[1][2][…] (72 роки) Турин, Італія[4] |
Поховання | Монументальний цвинтар в Туриніd |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | мовознавець, викладач університету, письменник-документаліст, романіст |
Галузь | діалектологія і діахронічне мовознавство |
Відомий завдяки | Далматинська мова і лінгвістична географія |
Alma mater | Віденський університет |
Вчителі | Вільгельм Маєр-Любке |
Знання мов | італійська[1] і німецька |
Заклад | Туринський університет |
Членство | Туринська академія наук[4] |
Біографія
Учився у Віденському університеті, з 1907 року і до смерті — професор у Туринському університеті.
Його дослідження далматинської мови, двохтомний твір «Далматинська мова: старороманські мовні релікти від Вельї до Рагузи і їхнє місце у Апеніно-Балканській Романії» (Das Dalmatische: altromanische Sprachreste von Veglia bis Ragusa und ihre Stellung in der Apennino-Balkanischen Romania, 1906) є єдиним повним описом цієї вимерлої мови. Він написав його італійською мовою і пізніше опублікував у Відні німецький переклад. Однак італійський рукопис був згодом загублений, і тільки 2000 року опублікували італійський переклад німецького видання.
Окрім цього, він написав «Вступ до неолінгвістики» (Introduzione alla neolinguistica, 1925) і «Досвід просторової лінгвістики» (Saggi di linguistica spaziale, 1945).
Був учителем Антоніо Грамші.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- The Fine Art Archive — 2003.
- Туринська академія наук — 1757.
Джерела
- Bartoli, Matteo Giulio // Dizionario Biografico degli Italiani — Volume 6 (1964). (італ.)