Вільгельм Штекель

Вільгельм Штекель (англ. Wilhelm Stekel; 18 березня 1868, Бояни — 25 червня 1940, Лондон) — австрійський психіатр і композитор — самоук, один з піонерів психоаналізу, винахідник терміну «парафілія».

Вільгельм Штекель
Wilhelm Stekel
Народився 25 березня 1868(1868-03-25)
Бояни,Чернівецька область
Помер 25 червня 1940(1940-06-25) (72 роки)
Лондон, Велика Британія
·інтоксикація
Країна Австро-Угорщина, Австрія, Велика Британія
Діяльність психолог, лікар, психоаналітик, психіатр
Alma mater Віденський університет
Галузь психіатрія
Звання професор
Ступінь докторський ступінь
Відомий завдяки: автор терміну парафілія
У шлюбі з Malvine Stekeld[1]
Діти Éric-Paul Stekeld
 Вільгельм Штекель у Вікісховищі

Велику роль у створеному Вільгельмом Штекелем активному психоаналізі грає ефект раптовості, бо саме через те інтерпретації робляться активніше. Також для підходу Штекеля є характерною опора безпосередньо на інтуїцію. Штекель твердо дотримувався теорії Едипового комплексу і невпинно підкреслював роль несвідомих процесів у виникненні невротичних розладів. Завдяки дослідженням і працям Штекеля психоаналітична короткострокова терапія збагатилася новими знаннями[2].

Біографія

Штекель пішов з життя добровільно в 1940 році через тяжку хворобу, прийнявши велику дозу аспірину.

Творчість

Вільгельм Штекель відрізнявся поміж інших науковців свого часу величезною літературною плодючістю. Як приклад — праця Штекеля під назвою «Розлади в життя потягів і афектів» (Stekel, 1908) складається з десяти томів.[3]

Для Вільгельма Штекеля незаперечним авторитетом серед колег був Зигмунд Фрейд, але той часто публічно критикував активну техніку Вільгельма Штекеля, де він легковажно використовував мало аргументовані інтерпретації несвідомих мотивів.[4]Розбіжності між позиціями Штекеля і Фрейда незабаром стали настільки непереборними, що Штекель, слідом за науковцем Альфредом Адлером, був змушений покинути членство у Віденському психоаналітичному товаристві.[2]

У 1911 році Вільгельм Штекель опублікував головну наукову працю свого життя — «Мова сновидінь». У ній Штекель розвинув свою теорію символів. Книга мала вирішальний вплив на формування психоаналізу.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118617605 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. 3.2. Вильгельм Штекель. Психоанализ [Введение в психологию бессознательных процессов]. psy.wikireading.ru (рос.). Процитовано 6 липня 2018.
  3. Эрнест, Джонс. Вильгельм Штекель (1868–1940) - Жизнь и творения Зигмунда Фрейда. www.e-reading.club. Процитовано 6 липня 2018.
  4. Sceptic-Ratio. Вильгельм Штекель. sceptic-ratio.narod.ru. Процитовано 6 липня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.