Вільховець (Богуславський район)

Вільхове́ць — село в Богуславському районі Київської області. Центр сільської ради якій підпорядковані села Семигори, Калинівка та Половецький Хутір. Населення — близько 600 жителів.

село Вільховець
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Богуславський район
Рада Вільховецька сільська рада
Основні дані
Населення 616
Площа 6,5 км²
Густота населення 94,77 осіб/км²
Поштовий індекс 09742
Телефонний код +380 4561
Географічні дані
Географічні координати 49°33′00″ пн. ш. 31°00′26″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 148 м
Водойми струмок Безіменний
Місцева влада
Адреса ради 09723, Київська обл., Богуславський р-н, с.Вільхівець , вул.Шкільна, 3.
Карта
Вільховець
Вільховець
Мапа

 Вільховець у Вікісховищі

Назва

Розташування  села  серед  вільхових  зарослів, які  раніше  тут  густо  росли, очевидно  і  дали  назву селу.

Географія

Розташоване  за  15  км  від  райцентру    та  від  залізничної  станції  Богуслав. Рельєф  складний  -  горби  та  долини. Селом тече струмок Безіменний.

Історія

У липні 1668 в Вільховці відбулася битва між запорізькими козаками на чолі з Іваном Сірком і татарами, які в цій битві були розгромлені[1].

Перша письмова згадка про село датується 1700 роком в зв'язку з побудовою Свято-Михайлівська  церква  (перебудована  у  1743 р.). На  новому місці у  1880  -1887 рр.  побудована церква в ім'я Успіня Пресвятої Богородиці (нині  діюча). Основне  заняття  населення  -  землеробство, тваринництво.

Події, що відбувались у селі 1920 року, зокрема громадянська війна та продрозкладка стали основою для написання у 1968 році Т.Мельничук та П.Зелінського «Хліб насущний — червоний».

У січні 1921 р. махновці знищили групу продармійців з Богуслава на чолі з політпрацівником продзагону Г.Уколовим[2].

У 1922 р на території сільської ради створені перші колективні господарства — комуни, у які входили окремі селянські родини. У 1930 — х роках були організовані: колгоспи ім. Молотова, ім. Петровського, ім. Сталіна та «Червоний Хутір».

Як повідомляє в номері за 2 жовтня 1931 р. районна газета «Шлях колгоспника», колгосп «Червоний хутір» виконав план хлібозаготівлі лише на 22,1 % і був занасений на «чорну дошку». В 1932 р. постановою РКС від 02.01.1932 р. «За небажання організації хлібозаготівлі, за мляві темпи виконання плану, за бездіяльність» оголошена сувора догана правлінню колгоспу «Червоний хутір». В серпні 1933 року колгосп ім. Сталіна (голова Степенко), виконав план хлібозаготівлі на 2,6 %, колгосп ім. Молотова (голова Чорний) — на 3 % . Вони серед колгоспів, які «найганебніше відстають у виконанні плану хлібозаготівель.» У 1932 р. село занесено на «чорну дошку». Під час Голодомору 1932—1933 рр. у Вільховці померло 92 особи[2].

Село  Вільхівець  окуповане  нациськими військами у липні 1941 року. 7 серпня село зайняте радянськими  танкістами, проте 11 серпня 1941 року нацисти знову зайняли село, встановилася нова окупаційна влада. На примусові роботи з Вільхівця вивезено 186 осіб.

6 лютого  1944  року  404  ОКАБ,   200  ОКАБ   та  496  ОКАБ   визволили  Семигори, а 9 лютого  Вільхівець. За визволення Вільхівця відзначились ст. лейтенант Світко, сержант Аркадій Сокол, бійці О. Юрківський, П.Шаров. З  фронтів  Другої Світової війни не повернулись 310 воїнів-земляків з сіл Вільхівця, Семигір, Половецького, Калинівки. Їх імена увіковічені пам'ятними знаками, встановленими в  селах Вільхівець та Семигори.

У  1972  році  вільхівецький  колгосп  ім..  Горького   об'єднався  з   москаленківським   колгоспом   ім.. Шевченка.   Утворилося   нове  господарство  -  колгосп  ім.. ХХІУ  з'їзду  КПРС.  З  1989 р.  колгосп  став   називатися  -  колгосп  ім..  А. Синявського, з  1995 року -  СТОВ  «Вільхівець».  В 1996 р.  від'єдналися  від  господарства  села  Москаленки  І  Семигори.  В  Семигорах  утворилося  СТОВ  «Семигори», а у Вільхівці  СТОВ  «Мрія». З  2006  року  СТОВ  «Мрія»  -  банкрот[3].

У  Вільхівці  загальноосвітня  школа  І — ІІІ  ступеня, будинок  культури, бібліотека, ФАП.

Демографія

У 1790 році тут було 117 дворів і 923 жителі, в 1970 р. — 1156 жителів, а в 2007 році — 1032 жителі (по  сільській  раді: Вільхівець -  527,  Семигори  -329,  Половецьке — 107,  Калинівка  - 69). 

Пам'ятки, визначні місця
Успенська церква в селі Вільховець

Архітектурні
  • Успенська дерев'яна церква. Побудована 1867 року. Дев'ятидільного типу, з псевдовізантійськими мотивами у формі та декорі верхів[4][5][6].

Відомі люди
  • Хоменко Євтихій Петрович, 1890 року народження, с. Вільховець Богуславського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Вільховець, колгоспник. Київським обласним судом 27 липня 1938 року засуджений до 7 років позбавлення волі. Реабілітований у 1992 році.
  • П'ятниченко Сава Федорович (1885 р.н.) — житель села, репресований радянською владою у 1932 р. засуджений на 3 роки ув'язнення. Реабілітований  у 1989 р.
  • Тараненко Валерія Несторівна — українська художниця тканин і килимів, уродженка села.
  • Половець Юрій Миколайович — уродженець села, заслужений вчитель України.
  • Коршак Іван Григорович — уродженець села, заслужений вчитель України.

Див. також

Джерела


  1. Село Вільховець | Історико-генеалогічний Aрхів України (укр.). Процитовано 24 березня 2020.
  2. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років. Київська область. с. 136.
  3. Вільхівець. boguslav-rda.gov.ua. Процитовано 24 березня 2020.
  4. Вільховець, Богуславський р-н, Київська обл. - дерев'яна церква. derev.org.ua. Процитовано 24 березня 2020.
  5. Успенська церква, Вільховець. UA.IGotoWorld.com. Процитовано 24 березня 2020.
  6. «Наша Парафія» | УЦА | Успенська церква. Процитовано 24 березня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.