Вільям Девід Кулідж

Вільям Девід Кулідж ([ˈkuːlɪdʒ], 23 жовтня 1873 — 3 лютого 1975)[4] — американський інженер і фізик, який зробив великий вклад в розвиток рентгенівських машин.

Вільям Девід Кулідж
Народився 23 жовтня 1873(1873-10-23)[1][2][…]
Гадсон, Міддлсекс, Массачусетс, США
Помер 3 лютого 1975(1975-02-03)[1][2][…] (101 рік)
Скенектаді, штат Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність фізик, викладач університету, інженер-електрик, винахідник, хімік
Галузь електротехніка
Alma mater Массачусетський технологічний інститут
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Членство Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[3], AAAS[3] і Американське фізичне товариство[3]
Нагороди

Кулідж був директором Генеральної електричної дослідницької лабораторії та віце-президентом корпорації.

Перші роки

Кулідж народився поблизу Гудзона, штат Массачусетс. Він вивчав електротехніку з 1891 по 1896 рік у Массачусетському технологічному інституті (MIT). В 1897 р. здобув ступінь доктора в Лейпцизькому університеті. З 1899 по 1905 рік був науковим співробітником Артура А. Нойеса з хімічного факультету Массачусетського технологічного інституту.

Пластичний вольфрам

У 1905 році Кулідж почав працювати дослідником в новій дослідницькій лабораторії General Electric, де проводив експерименти по використанню вольфраму для ниток розжарювання в лампочках. Він розробив «пластичний вольфрам», який можна легше витягувати в нитки, очищаючи оксид вольфраму. З 1911 року, General Electric продавав лампи з вольфрамом, і незабаром вони стали важливим джерелом доходу для GE. Він подав заявку та отримав патент (США № 1082,933) на цей `` винахід '' у 1913 році. Однак у 1928 році суд США постановив[5][6][7] що його патент 1913 року не є дійсним як винахід.

Покращена рентгенівська трубка

У 1913 році він винайшов рентгенівську трубку з вдосконаленим катодом для використання в рентгенівських апаратах, що дозволило більш інтенсивно візуалізувати глибоко вкорінену анатомію та пухлини. Цю трубку назвали його іменем — трубка Куліджа. Вона також використовувала вольфрамову нитку і була серйозним досягненням у тодішній медичній спеціальності радіології (патент США, поданий в 1913 р. та виданий як патент США 1 203 495 в 1916 р.). Ця конструкція використовується до цього часу. Кулідж також винайшов першу обертову анодну рентгенівську трубку.

Нагороди

В 1914 році Американська академія мистецтв і наук присудила Куліджу Румфордську премію. В 1926 році він був нагороджений медаллю Говарда Н. Поттса та медаллю Луїса Е. Леві в 1927 році. В 1939 році Кулідж був нагороджений медаллю Фарадея. У 1944 році — медаллю Франкліна.[8] Місто Ремшайд нагородило його медаллю Рентгена за винахід рентгенівської трубки з гарячим катодом у 1963 році. У 1975 році, обраний до Національного залу слави винахідників, в Шенектаді, штат Нью-Йорк.

Пізніша кар'єра

В 1932 році Кулідж став директором дослідницької лабораторії GE, а в 1940 році — віце-президентом General Electric, аж до виходу на пенсію в 1944 році. Він продовжував консультувати щодо GE і після виходу на пенсію.

Патенти

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. NNDB — 2002.
  4. Suits, C. G. National Academy of Sciences Memorial Biography. National Academy of Sciences. Процитовано 9 травня 2008.
  5. General Electric Co. v. De Forest Radio Co., 28 °F.2d 641, 643 (3rd Cir. 1928)
  6. Lakshman D. Guruswamy, Jeffrey A. McNeely, Protection of global biodiversity: converging strategies. Duke University Press, 1998, p.333.
  7. Briant and, C.L.; Bewlay, Bernard P. (1995). The Coolidge Process for Making Tungsten Ductile: The Foundation of Incandescent Lighting. MRS Bulletin 20 (08): 67–73. doi:10.1557/S0883769400045164.
  8. James E. Brittain History William D. Coolidge and Ductile Tungsten in IEEE Industry Applications Magazine, Sept/Oct 2004, page 10
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.