Вільям Кроу

Вільям Джеймс Кроу молодший (англ. William James Crowe Jr.; 2 січня 1925, Ла Гранде, округ Олдем, Кентуккі 18 жовтня 2007, Бетесда, Меріленд) — американський воєначальник, адмірал Військово-морських США (1980), 11-й голова Об'єднаного комітету начальників штабів США (19851989). Командувач Тихоокеанського Командування Збройних сил США (1983—1985) та Об'єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі (1980—1983). Учасник війни у В'єтнамі. Після виходу у відставку Голова Ради Президента та контрольно-наглядової ради з розвідки, а згодом Посол Сполучених Штатів у Великій Британії (1994—1997).

Вільям Кроу
William J. Crowe
Народження 2 січня 1925(1925-01-02)
Ла Гранде, округ Олдем, Кентуккі
Смерть 18 жовтня 2007(2007-10-18) (82 роки)
Бетесда, Меріленд
серцево-судинні захворювання
Поховання United States Naval Academy Cemeteryd
Країна  США
Приналежність Військово-морські сили США
Рід військ підводні сили
Освіта Університет Оклахоми
Військово-морська Академія США
Стенфордський університет
Принстонський університет
Роки служби 1946 1989
Партія Демократична партія США
Звання  Адмірал
Формування «Кермік»
«Флаїнг Фіш»
«Клемагор»
«Ваху»
Командування Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США
Тихоокеанське Командування Збройних сил США
Об'єднане командування ОЗС НАТО Неаполь
31-ша дивізія ПЧ
«Траут»
Війни / битви Війна у В'єтнамі
Нагороди
Медаль за видатну службу в Збройних силах (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Бронзова Зірка (США)
Медаль ВПС (США)
Президентська медаль Свободи
Медаль «За Американську кампанію»
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль за службу у В'єтнамі (США)
Медаль за службу національній обороні (США)
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
 Вільям Кроу у Вікісховищі

Біографія

Вільям Джеймс Кроу молодший народився 2 січня 1925 року в містечку Ла Гранде, в окрузі Олдем, штату Кентуккі. На початку Великої депресії батько В.Кроу переїхав до Оклахома-Сіті, де сім'я почала нове життя. У червні 1946 року В.Кроу завершив навчання на прискорених курсах підготовки морських фахівців і у 1947 року пройшов навчання у Військово-морській академії в Аннаполісі, Меріленд.

З 1954 до 1955 року служив асистентом військово-морського помічника Президента Д.Ейзенхауера. З 1956 до 1958 проходив службу начальником штабу на підводному човні «Ваху». З 1958 року В.Кроу помічник заступника керівника військово-морських операцій ВМС США. 1960 році його призначили командиром підводного човна «Траут» з базуванням на Чарльстоні у Південній Кароліні. З 1962 року він поступив на навчання до Стенфордської школи освіти, отримав диплом магістра наук, по завершенні повного курсу навчання на запрошення адмірала Г.Ріковера взяв участь у програмі ядерних рушійних установок для підводних човнів, що розроблялися на той час. Згодом навчався у Принстонському університеті, здобув освітній рівень майстра наук та доктора політології.

За часів В'єтнамської війни служив головним радником при Річкових силах ВМС В'єтнаму.

З 1969 року повернувся додому, ще очолив 31-шу дивізію підводних човнів, з базуванням на ВМБ Сан-Дієго в Каліфорнії. 1973 році підвищений у контр-адмірали та призначений заступником директора стратегічного планування, політики, ядерних програм в офісі керівника військово-морськими операціями. З 1976 року командувач ВМС Середнього Сходу, через рік підвищений у віце-адмірали та став заступником керівника військово-морських операцій з планування та операцій. У 1980 році В.Кроу став командувачем Об'єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі, а з 1983 року очолив Тихоокеанське Командування Збройних сил США.

10 липня 1985 року адмірал В.Кроу призначений Президентом США Р.Рейганом на посаду 11-го голови Об'єднаного комітету начальників штабів США, на цій посаді він перебував до 1989 року. Після завершення служби звільнився у запас.

1993 році Б.Клінтон призначив відставного адмірала В.Кроу Головою Ради Президента та одночасно головою контрольно-наглядової ради з розвідки, у веденні якого перебувала уся розвідувальна спільнота Сполучених Штатів. Однак, вже в 1994 році Президент призначив В.Кроу послом до Великої Британії, де він перебував у посаді до 1997.

Вільям Кроу помер 18 жовтня 2007 року у віці 82 років у Національному військово-морському шпиталі Бетесди, у Меріленді.

Див. також

Посилання

Примітки


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.