Вільям Мерріт Чейз

Батьки — Девід Хестер Чейз та Сара Свейн Чейз. Вільям Мерріт був старшим сином в родині, де було п'ятеро молодших братів і сестер. 1861 року родина перебралась із провінційного Вільямсбурга до Індіанаполіса. Батько виготовляв жіноче взуття і торгував ним. Він наполягав, аби син продовжив бізнес батька. Але Вільям Мерріт мріяв стати художником.

У Індіанаполісі і розпочалась художня кар'єра молодого митця. Він служив у Військово-морському корпусі США, а з 1869 року навчався у Національній академії дизайну в місті Нью-Йорк. Серед його вчителів — Джозеф Оріел Ітон (Joseph Oriel Eaton) і Лемуіл Вілмарт, останній стажувався в Парижі в майстерні Жана-Леона Жерома. Вільям Мерріт створював натюрморти і брав участь у місцевих виставках. Його помітили місцеві меценати-добродії і згодом запропонували гроші для перебування та стажування у Західній Європі.

Стажувався в Мюнхені в тамтешній художній академії. Він старанно вичав славнозвісних європейських митців, особливо 17 століття (Франс Галс, Антоніс ван Дейк). Художні манери останніх вплинули на декотрі композиції Чейза — «Придворний блазень», «Автопортрет у вбранні 17 століття», «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою» тощо.

Окрім Мюнхена художник відвідав Флоренцію та неодноразово Венецію.

• 
  «Задумливість», 1885
• 
  «Автопортрет у вбранні 17 століття»
• 
  «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою», 1886
• 
  Блазень, 1875

1886 року він узяв шлюб із Алісою Герсон. Подружжя мало восьмеро дітей. Вільям Мерріт Чейз виборов матеріальний успіх. Родина перебралась у власну садибку Шиннекок на острові Лонг-Айленд, де Чейз працював викладачем.

Згодом місцевість стала місцем відпочинку для багатих мешканців міста Нью-Йорк. Чейз спілкувався із багатіями і переконав їх фінансувати створення місцевої художньої колонії. Це вдалося і згодом на Лонг-Айленді були вибудовані гостьові будиночки та справжній готель, а місцевість перетворилась на відомий курорт. Вільям Мерріт Чейз працював там викладачем до 1902 року.

Літня художня школа отримала популярність, платня не зупиняла багатих жінок з Нью-Йорку, що залюбки малювали пейзажі і натюрморти як аматори. У період 1891–1902 рр. через Літню художню школу пройшло близько 1000 учнів.

Серед учнів Літньої художньої школи було і декілька видатних особистостей, серед них ті, що вибороли славу або у Сполучених Штатах, або міжнародну славу — Джозеф Стелла, Роквел Кент, Кетрін Бадд, Чарльз Шилер та інші.

Вільям Мерріт помер у Нью-Йорку 1919 року.

«Світло й тінь» або «Нудьга удвох», 1884 р.

«Паркова лава», 1890 р.

«Розплідник рослин», 1890 р.

• «Натюрморт з кавуном на обідньому столі», 1869 р.
• «Блазень», 1875 р.
• «Хлопчик з папугою», 1876 р., Художній музей Цинциннаті
• «Антикварна крамничка», 1879 р., Бруклінський музей
• «Азалії в зеленій вазі», 1882 р.
• «Овочі на блюді»
• «Інтер'єр майстерні», 1882 р.
• «Місс Дора Вілер», 1883 р.
• «Луїс Бетс»
• «Узбережжя в Голландії», 1884 р.
• «Світло й тінь» або «Нудьга удвох», 1884 р.
• «Задумливість» (пані у кріслі), 1885 р.
• «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою», 1886 р.
• «Галерея для човнів у парку», 1887 р.
• «Пані в синьому кімоно», 1888 р.
• «Ню» або «Натурниця Магдалена», 1888 р.
• «Пані біля вікна», пастель, 1889 р.
• «Басейн для іграшкових човнів», 1890 р.
• «Озеро на Лонг Айленді», 1890 р.
• «Паркова лава», 1890 р.
• «Розплідник рослин», 1890 р.
• «Старий шлях до моря», 1893 р.
• «Пагорби Шиннекок», 1895 р., Бруклінський музей
• «Післяобідня прогулянка», 1895 р., Художній музей Сан Дієго
• «Дружній візит», 1895 р., Національна галерея мистецтв США
• «Пані біля дзеркала», 1900 р., Художній музей Цинциннаті
• «Портрет Хільди Спонг», 1900 р., Музей красних мистецтв Вірджинії
• «Портрет Дороті та її сестри», 1901 р.
• «Портрет місс Френсіс», 1905 р.
• «Флоренція», 1907 р., Колекція Філіпс
• «Сад в Італії», 1909 р.
• «Риби і порцеляна», 1910 р.
• «Добрі приятелі», 1911 р.
• «Канал у Венеції», 1913 р.
• «Автопортрет», 1915 р.

• 
  «Антикварна крамничка», 1879, Бруклінський музей
• 
  «Узбережжя в Голландії», 1884
• 
  «Дружній візит», 1895, Національна галерея мистецтв США
• 
  «Сад в Італії», 1909

• Gerdts, William H. (2001). American Impressionism (Second ed.). New York: Abbeville Press Publishers. ISBN 0-7892-0737-0.
• Moure, Nancy (1998). California Art: 450 Years of Painting and Other Media. Los Angeles: Dustin Publications. ISBN 0-9614622-4-8.
• Gerdts, William H. and South, Will (1998). California Impressionism. New York: Abbeville Press. ISBN 0-7892-0176-3.
• Landauer, Susan (Editor) (1996). California Impressionists. Athens, Ga.: The Irvine Museum and Georgia Museum of Art. ISBN 0-915977-25-7.
• Larkin, Susan G. (2001). The Cos Cob Art Colony. New York: the National Academy of Design. ISBN 0-300-08852-3.
• Weinberg, Barbara H. (2004). Childe Hassam: American Impressionist. New York: The Metropolitan Museum of Art. ISBN 1-58839-119-1.
• Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1986). Plein Air Painters of California: The North. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-1-5.
• Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1982). Plein Air Painters of California: The Southland. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-0-7.
• Peterson, Brian H. (Editor) (2002). Pennsylvania Impressionism. Philadelphia: James A. Michener Art Museum and University of Pennsylvania Press. ISBN 0-8122-3700-5.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Мерріт Чейз

• Реалізм
• Тоналізм
• Портрет
• Пейзаж
• Школа річки Гудзон
• Побутовий жанр
• Прецизіонізм
• Абстракціонізм
• Школа «Кошик для сміття»
• Колонія художників Олд Лайм
• Живопис Сполучених Штатів
• Американська мрія
• Золочене століття піднесення економіки США

1. http://syracusethenandnow.org/Nghbrhds/Strathmore/AARobineau.htm