Вінник Іван Юлійович

Біографія

Народився 3 січня 1979 р. в  м. Нова Каховка (Херсонська область). Батько — Вінник Юлій Іванович (1946 р.н)., пенсіонер. Мати — Вінник Людмила Іванівна (1956 р.н.), пенсіонер. Сестра — Вінник (Крючевська) Марія Іванівна (1982 р.н.), домогосподарка.

Освіта

Протягом 1986 - 1996 рр. навчався в загальноосвітніх школах №4 та №10, м. Нова Каховка.

У 2001 році закінчив Херсонський національний технічний університет за спеціальністю «Менеджмент організацій».

У 2004 році закінчив Міжнародний інститут бізнесу у Києві  за спеціальність «Фінанси», ступінь MBA[2].

У 2018 здобув кваліфікацію магістра держуправління в Національній академії державного управління при Президентові України.

Володіє українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Трудова діяльність

1996 –1998 рр. — слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 3-го розряду відділу головного метролога ВАТ «Новокаховський електромашинобудівний завод».

1998 – 2003 рр. — заступник начальника постачання ЗАТ «Чумак».

2003 – 2007 рр. — підприємець, власник бізнесу з імпорту і торгівлі продуктами харчування, сировини для сокової промисловості.

2007 - 2013 рр. — засновник і генеральний директор ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1»[3].

Політична діяльність

Вибори до ВРУ 2012 року

На виборах  до ВРУ 2012 року по 184 округу Іван Вінник набрав 18101 голос і зайняв 2-ге місце з різницею у 22 голоси із представником Партії регіонів Дмитруком М.І.[4]

Такий мінімальний розрив результатів голосування експерти пов'язують з фальсифікаціями виборів, що відбувались за часів президента Януковича. Виборчий округ 184 було визнано проблемним[5], але результати волевиявлення скасовано не було[6][7].

Позачергові вибори до ВРУ 2014 року

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України VIII  скликання по одномандатному виборчому округу № 184 від БПП[8].

Набрав 13015 голосів, що склало 18.13%[9]. Цікаво, що на окрузі було висунуто технічного кандидата та двійника — Вінника Володимира Ільїча, який набрав 3,52% та дещо знизив рейтинг Івана Вінника[10].

Депутат знаходиться на 41-ій позиції у санкційному списку українців, оприлюдненим Російською Федерацією

26 грудня 2018року[11].

Законодавча діяльність

Станом на 23 травня 2019 р. Іван Вінник вніс на розгляд ВРУ особисто та у співавторстві 137 законопроектів,  з яких 24 були підтримані та набули чинності[12].

Найбільш резонансний закон України «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» був прийнятий за безпосередньої участі депутата. Законодавча ініціатива прийняття закону належить Президентові України, а Іван Винник був головним розробником та доповідачем закону (більш відомий як закон про деокупацію Донеччини) з парламентської трибуни. У цьому законодавчому документі вводяться нові ключові поняття: Російська Федерація названа країною-агресором, позначено поняття тимчасово окупованих територій. Внесена законодавча норма визначає дату початку Україно-російської війни - 20 лютого 2014 року. На думку професора Володимира Василенка, закон «Про деокупацію Донбасу» - історичний акт геополітичного значення[13].

Проголосовані законопроекти

№ 388-19  - забороняє приватизацію системи магістральних каналів, через які подається вода на поля. Окремого значення набув Північно-Кримський канал після окупації Криму, сьогодні постачання води на окуповану територію України є предметом зовнішньої політики держави[14].

№ 208-19  - прирівнялись виплати пораненим міліціонерам, тим, які отримали інвалідність, та родинам загиблих міліціонерів в АТО  до виплат військовим ЗСУ та членам їх сімей[15].

№ 116 - 19 та  259 -19  - гарантовано соціальний захист працівникам, які знаходяться на військовій службі[16][17].

№365 -19 та  366 - 19  - скасувати  мита та ПДВ на імпорт деталей та комплектуючих оборонного призначення з країн, які не здійснюють військової агресії щодо України[18].

№ 290 - 19 -  доповнення в  ККУ статтею 426-1, про відповідальність за перевищення повноважень військовослужбовцями, що проявляється в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства[19].  

№ 2004 - 19 -  посилено соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей. Наприклад, законом встановлено  збільшення розміру одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності[20].

№ 1951-19  - регулює створення Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, а також забезпечення автоматизованого військового обліку громадян України (централізована база даних)[21].

№ 650-19 - закон  “Про військово-цивільні адміністрації” регулює оперативне функціонування місцевого самоврядування в період проведення АТО[22].

№ 957 - 19   - спрощений порядок набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною (добровольців), та осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України[23].

№ 1437 - 19 -  регулює правовий статус, порядок підготовки та застосування Сил спеціальних операцій України, не лише під час воєнного стану та у особливий період, але й у мирний час, за межами національної юрисдикції України[24].

Законопроекти у сфері національної безпеки та оборони на розгляді

№ 1771 - врегулювання можливості мобілізації на військову службу Народних депутатів України, які зараз не підпадають під мобілізацію[25].

№ 2103  - пропонується доповнити існуючі склади адміністративних та кримінальних правопорушень новими частинами, зокрема такими, які б передбачали відповідальність за порушення процедур державних закупівель товарів, робіт та послуг оборонного призначення[26].

№ 2231 - пропонується прирівняти соцзахист добровольців та їх сімей до військовослужбовців регулярної армії[27].

№ 4890 та 4811 направлені на законодавче урегулювання питань спец-конфіскацій майна здобутого злочинним шляхом.  За попередніми підрахунками, обсяг незаконно накопичених активів оточення Януковича, які можуть бути стягнуті в дохід держави за передбаченою проектом процедурою, оцінюється в суму близько 50 млрд. грн.

Конфлікти

У 2013 році між "Альфа - груп" і Вінником І.Ю.  виник корпоративний конфлікт щодо прав на власність ТОВ "Заводу будівельних матеріалів  № 1" м. Нова Каховка[28].

У 2007 році  Альфа-банк дофінансував кредитом у валюті 70%  будівництва заводу на суму 322 млн гривень[29]. Cвітова криза 2008 року ускладнила виплату боргу за кредитом. Банк припинив фінансування. Виникла патова ситуація: гроші вкладено, будівництво розпочато, борг за кредитом потрібно обслуговувати, але сплачувати проценти та тіло кредиту неможливо, тому що завод не запущено і продукція не виготовляється.

Сторони погодились виконувати умови договору, та продовжувати кредитну лінію після додаткового забезпечення: передачі корпоративних прав, та особисте поручительство Вінника І.Ю. за взяті підприємством кредити.  

Після того, як "Завод будівельних матеріалів  № 1" не зміг розрахуватись з Альфа-груп за взятими фінансовими зобов'язаннями, Вінник був усунутий з посади гендиректора. Розпочались судові процеси, які тривали до кінця 2018 року[30].

В лютому 2019 року Альфа-груп і Вінник І.Ю. заявили про вичерпання корпоративного конфлікту.

Особисте життя

Неодружений. Виховує доньку.

Посилання

Офіційна сторінка у Facebook

Примітки

  1. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  2. Винник Иван Юльевич. bp.ubr.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  3. Іван Вінник. ua.112.ua (uk-UA). Процитовано 26 травня 2019.
  4. Учасники виборчого процесу заявляють про виявлені фальсифікації в окрузі №184 у Херсонській області. press.unian.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2019.
  5. ВАСУ погодився з перемогою регіонала у 184 окрузі. www.unian.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2019.
  6. ОВК 184: Вищий адмінсуд залишив регіонала переможцем у Новій Каховці. Українська правда (укр.). Процитовано 26 травня 2019.
  7. Центральна виборча комісія.Central election commission of Ukraine. www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  8. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.[недоступне посилання з вересня 2019]
  9. nkoadmin (28 жовтня 2014). 184 округ: 100% протоколів пораховано. Нова Каховка Online (укр.). Процитовано 26 травня 2019.
  10. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.[недоступне посилання з вересня 2019]
  11. Полный список украинцев, против которых Россия ввела санкции. Порошенко, Гройсмана и Кононенко там нет, зато есть Тимошенко. strana.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  12. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  13. Історичний законодавчий акт геополітичної ваги. tyzhden.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2019.
  14. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони приватизації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель державної і комунальної власності, на яких ці об’єкти розташовані. 2018. Процитовано 07.03.2018.
  15. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції. 2015. Процитовано 07.11.2015.
  16. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду. 2015. Процитовано 15.01.2015.
  17. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації. 2015. Процитовано 18.03.2015.
  18. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання державних контрактів з оборонного замовлення та договорів на постачання продукції оборонного призначення. 2015. Процитовано 23.04.2015.
  19. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. 2015. Процитовано 07.04.2015.
  20. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. 2017. Процитовано 06.04.2017.
  21. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних. 2017. Процитовано 16.03.2017.
  22. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування діяльності військово-цивільних адміністрацій. 2015. Процитовано 17.07.2015.
  23. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про громадянство України" щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України. 2016. Процитовано 28.01.2016.
  24. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. 2016. Процитовано 07.07.2016.
  25. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  26. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  27. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 травня 2019.
  28. «Суд обязал нардепа Винника вернуть 335 миллионов гривень долга.» ((рос.)). УНІАН. 29 січня 2015. Процитовано 11 квітня 2018.
  29. НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ » Суд обязал нардепа из БПП Ивана Винника вернуть 335 миллионов гривень долга. nacburo.org. Процитовано 16 травня 2018.
  30. Суд обязал нардепа Винника вернуть 335 миллионов гривень долга. www.unian.net (рос.). Процитовано 26 травня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.