Вінцентас Сладкявічус
Вінцентас Сладкявічус (лит. Vincentas Sladkevičius; 20 серпня 1920, Гуроніс, Кайшядориський район, Литва — 28 травня 2000, Каунас, Литва) — литовський кардинал, маріанин. Титулярний єпископ Абори. З 14 листопада 1957 — 28 червня 1988. Єпископ-помічник Кайшядориса з 14 листопада 1957 по 15 липня 1982. Апостольський адміністратор Кайшядориса з 15 липня 1982 по 10 березня 1989. Архієпископ Каунаса з 10 березня 1989 по 4 травня 1996. Голова Конференції католицьких єпископів Литви у 1988—1993. Кардинал-священик з титулом церкви «Спіріто-Санто-ала-Феррателла» з 28 червня 1988.
| Кардинал Вінцентас Сладкявічус Vincentas Sladkevičius | ||
 | ||
| Пам’ятна монета номіналом 50 литів, присвячена кардиналу Сладкявчусу | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 березня 1989 — 4 травня 1996 | ||
| Церква: | Римо-католицька церква | |
| Попередник: | Юозас Прейкшас (Апостольський адміністратор) | |
| Наступник: | Сиґітас Тамкявічус | |
| ||
| 1988 — 1993 | ||
| Попередник: | Людас Павілоніс | |
| Наступник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |
| Альма-матер: | Університет Вітовта Великого | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Національність: | литовець | |
| Народження: | 20 серпня 1920 Гуроніс, Кайшядориський район, Литва | |
| Смерть: | 28 травня 2000 (79 років) Каунас, Литва | |
| Похований: | Каунас | |
| Священство: | 25 березня 1944 | |
| Єп. хіротонія: | 25 грудня 1957 | |
| В сані кардинала: | 28 червня 1988 | |
|
Нагороди: | ||
 Орден Вітовта Великого | ||
Раннє життя і священство
Народився в родині фермерів Міколаса Сладкявічуса та Урсули Каваляускайте, був наймолодшим із п'яти дітей. Закінчив Каунаську духовну семінарію та Богословський факультет Каунаський університет.
25 березня 1944 — рукопокладений в сан священика. У 1944—1959 здійснював душпасторську роботу в єпархії Кайшядориса, працював викладачем та префектом досліджень та дисципліни Каунаської семінарії.
Єпископ
З 14 листопада 1957 — 15 червня 1982 — єпископ-помічник Кайшядориса. З 14 листопада 1957 — 28 червня 1988 — титулярний єпископ Абори. 25 грудня 1957 таємно рукопокладений у Бірштонасі Теофілюсом Матульонісом у сан єпископа. 1963—1982 — фактично перебував під домашнім арештом. З 15 червня 1982 по 10 березня 1989 — апостольський адміністратор Кайшядориса.
Кардинал
1988—1993 — голова Конференції католицьких єпископів Литви. З 28 червня 1988 — кардинал-священик з титулом церкви Спіріто-Санто-алла-Феррателла. З 10 травня 1989 по 4 травня 1996 — архієпископ–митрополит Каунаса. З 28 листопада по 14 грудня 1991 був присутній на спеціальній асамблеї Всесвітнього синоду єпископів Європи (Ватикан).
28 травня 2000 помер у Каунасі. Похорон відбувся 1 червня 2000 у катедральному соборі Каунаса.
Нагороди
- Кавалер Великого хреста ордена Вітовта Великого (21 серпня 1998)[1]
Примітки
- Декрет Президента Литви від 21 серпня 1998 № 151 (Інформація на офіційному сайті Президента Литви)(лит.)