Вірменія (сатрапія)

Сатрапия Вірменія (вірм. Սատրապական Հայաստան) — одна із сатрапій у складі держави Ахеменідів. Геродот згадує Вірменію (грец. Ἀρμενίων) як XIII округ Перського царства[1]. На чолі Вірменії в цей період стояла династія Єрвандідів. Перське панування у Вірменії тривало більш двох століть (550—330 роки до н. е.).

Вірменія
Дата створення / заснування 570 до н. е.
Держава Імперія Ахеменідів
Замінений на Велика Вірменія
На заміну Урарту
Час/дата припинення існування 200 до н. е.
Вірменія в складі держави Ахеменідів

Перша згадка топоніма

Вперше Вірменія під своїм ім'ям згадується в Бегістунському написі 520 року до н. е. Автор напису, Дарій I, називає Вірменію ім'ям Арміна ( ). Раніше на цій території розташовувалася держава Урарту, яку завоювала Мідія.

Вірменія в працях античних авторів

За Ксенофонтом, Вірменія лежала на північ від землі кардухів і на північ від річки Кентрит[2]. Це була південна межа Вірменії. Північно-західну межу, за Геродотом, утворювали береги Понта Евксинського[1]. При цьому до складу Вірменії не входили землі саспірів (XVIII округ, Грузія) і моссінойків (XIX округ, Лазика, північно-східна Туреччина)[3]. Грецькі найманці Ксенофонта, після форсування річки Телебій, опинилися в Західній Вірменії, де правив вже не сатрап Оронт, а Тірібаз — «друг царя» і командир загону вершників. Служили Тірібазу тут вже халіби, хоча верхів'я Євфрату також вважалися вірменськими територіями.

Місцеві жителі мешкали в селах, вирощували ячмінь і виноград, з якого робили вино і родзинки, а чоловіки були озброєні луками і бойовими топірцями. Вірменія славилася кіньми, яких вирощували для перського війська. Ксенофонт повідомляє, що стародавні вірмени поклонялися Сонцю.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.