Вірт (роман)
Вірт (англ. Vurt) — науково-фантастичний роман британського письменника Джеффа Нуна 1993 року. Це дебютний роман[1] як для самого письменника так і для невеликого видавництва Ringpull. Переміг у премії Артура Кларка 1994 року[2], а згодом увійшов до списку найкращих романів дев'яностих.[3]
Автор | Джефф Нун |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Vurt |
Дизайн обкладинки | Джо Магі |
Країна | Велика Британія |
Мова | англійська |
Жанр | наукова фантастика |
Видавництво | Ringpull |
Видано | 1993 |
Тип носія | Друк (тверда і м'яка обкладинки) |
ISBN | 978-1-898051-03-9 (перше видання, м'яка обкладинка) |
Наступний твір | Pollen |
Короткий опис сюжету
Роман Вірт являє собою розповідь про головного героя Скріббла і його «банду», Stash Riders, під час пошуків його зниклої сестри Дездемони. Дія роману відбувається в альтернативній версії міста Манчестера (Англія), де суспільство сформоване Віртом, галюциногенною альтернативною реальністю, у яку можна потрапити ковтнувши кольорову пір'їну. Завдяки певному механізмові, який у романі залишається непоясненим, сновидіння, міфологія, і уява людства досягли у Вірті об'єктивної реальності й стали «реальними».
До початку роману Скріббл і його сестра здійснюють подорож у вірт, який називається англійським Вуду. Однак після пробудження Скріббл виявляє, що його сестра зникла. Натомість із вірту вилазить аморфне напіврозумне cтворіння якому Менді, товариш по Stash Riders, дає прізвисько «Істота з космосу». Відтоді Скріббл намагається роздобути рідкісну і контрабандну пір'їну під назвою Curious Yellow, яка допоможе йому знайти свою сестру.
Персонажі
- Скріббл — головний герой і оповідач.
- Дездемона — сестра Скріббла.
- Біттл — водій і неофіційний лідер «банди» Stash Riders.
- Бріджет — shadowgirl, учасниця Stash Riders, коханка Бітла і потужний екстрасенс.
- Менді — новачка Stash Riders.
- Істота з космосу — створіння зі світу Вірт.
- Ігровий Кіт — маестро, майже міфічна істота, яка знає і ділиться інсайдерською інформацією у своєму періодичному виданні «Game Cat».
Літературна значимість і прийняття
Вірт досягнув як комерційного успіху так і визнання серед критиків, здобувши похвали науково-фантастичної спільноти і літературних кіл.[4] З точки зору стилю його порівнювали з кіберпанківським романом Вільяма Гібсона під назвою Нейромант, а також книгою Ентоні Берджеса Механічний апельсин.[5][6]
У книзі High Anxieties, яка досліджує сучасну концепцію залежності, Скріббл наведений як приклад персонажа, що проміняв залежність на шанс на трансцендентність. Броуді та його співавтор вбачають в тому, як Скріббл інкорпорував технологію Вірт у своє біологічне тіло, метафору одкровення, якого можна досягти через вживання наркотиків. Вони зазначають, що співвідношення між дійсністю і Віртом виражається через Постійну Гобарта, або «Н» — яка, як стверджує Броуді «не випадково збігається з жаргонною назвою героїну.»[7]
Книга заробила і критичні відгуки, через свою неправдоподібну науку[8] та «дикий і калейдоскопічний», і все ж незадовільний, сюжет.[9] Entertainment Weekly відчував, що Вірт не заслужив на премію Артура Кларка 1994 року, заявивши, що «сентиментальний інцест книги і самовихваляння підлітків… жодного разу насправді не приголомшують і не непокоять.»[10]
Алюзії та посилання
Джефф Нунн стверджує, що Вірт спочатку починався як адаптація роману Саду тортур , анти-авторитарного роману, написаного Октавом Мірбо на рубежі 20-го століття. Нун, який незадовго до цього прочитав про технологію віртуальної реальності в журналі Mondo 2000, зображує сад тортур у віртуальному світі. Також він віддає належне книзі Джозефа Кемпбелла герой з тисячею облич як джерело натхнення для оповідної структури Вірта.[1]
Персонаж Дездемона заснований на однойменному персонажі Вільяма Шекспіра п'єси Отелло. Перо Curious Yellow — ймовірний натяк на шведський фільм 1967 року Я допитлива — фільм у жовтому, що подібно до роману використовує нелінійну структуру оповіді та постмодерністські прийоми. У книзі також можна побачити посилання на комп'ютерні хробаки (Вірт пронизаний віртуально-реальними зміями, які поширюються від гри до гри, подібно до розмноження комп'ютерних хробаків, що заражають програми).[11]
Вірт описували як переказ подорожі Орфея в потойбічний світ.[12] Орфей і Скріббл обидва поети, музиканти, і кожен намагається визволити своїх ідеалізованих коханок з тенет альтернативної реальності. Як вказує Джоан Гордон, кіберпростір є «зворотним боком буття людини» і тому подорож у віртуальну реальність можна порівняти з міфічною подорожжю до спільноти мерців.[13] Крім того, міф про Орфея, як і Вірт, досліджує, що значить бути людиною супроти не-людини; Орфей зустрічає мертвих, а Скріббл — віртуальне моделювання, створене за допомогою комп'ютерів.[14]
Є кілька алюзій на розповіді Льюїса Керролла, наприклад герой заходить в клуб під назвою Хлив'язкі тхурки, яка є цитатою з вірша Керролла Бурмоковт.
Адаптації
Комікси
Було кілька адаптацій роману у формі коміксів, найбільш помітна Vurt — жартівливий Ремікс роботи Лі О'Коннора.
Ігри
У серпні 2015 року Ravendesk Games провели на Kickstarter кампанію, яка успішно зібрала кошти на фінансування версії Вірта у вигляді настільної рольової гри.[15] Кампанія досягла своєї мети лише за десять днів, засвідчивши існування певного культу серед шанувальників роману.
Кіно і телебачення
Хоча 2002 року Нун почав роботу над сценарієм до кіноверсії Вірт, режисером якої мав стати Іен Софтлі,[16] але відтоді заявляв на своєму вебсайті, що «з фільмом Вірт наразі все глухо. Даремно не сподівайтесь.»[17]
Театр
У 2000 році Ліам Стіл здійснив постановку Vurt: The Theatre Remix, яка тривала три тижні в Contact Theatre в Манчестері.[18]
Відзнаки
Джефф Нун отримав за роман Вірт Премію Джона В. Кемпбелла найкращому новому письменнику-фантасту 1995 року.
Видання до 20-ї річниці
2013 року з'явилось видання до 20-ї річниці появи роману, з трьома новими розповідями і передмовою Лорен Б'юкс.[19]
Див. також
- Імітація дійсності
- Імітація дійсності у фантастиці
Примітки
- Нотатки
- Noon, Jeff. Where the Stories Come From. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
- Arthur C. Clarke Award Listings. Locus. Процитовано 21 серпня 2007.
- Lesher 2002, pp. 95-96.
- Babcock, Jay (1996). High Noon. Процитовано 28 серпня 2007.
- Santala, Ismo (14 жовтня 2003). Jeff Noon's Works. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 22 вересня 2016.
- Skow, John (20 лютого 1995). Virtual Orange. Times Magazine. Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 21 серпня 2007.
- Brodie and Redfield 2002, pp. 166—167.
- Wright, Rickey. You'll Have to Wade Through Noon's 'Vurt'. Архів оригіналу за 20 грудня 2007. Процитовано 21 серпня 2007.
- Vurt Review. Kirkus Reviews. 1994.
- Klepp, L.S. (10 лютого 1995). Book Review: Vurt. Entertainment Weekly. Процитовано 6 липня 2009.
- Wiley, Brandon. Curious Yellow: The First Coordinated Worm Design.
- Sawyer and Seed 2000, p. 196.
- Gordon 1990
- MacCracken 1998, p. 127.
- Cox, Rob (21 серпня 2015). BRINGING JEFF NOON'S VURT TO THE TABLE. Tor Books. Процитовано 24 серпня 2015.
- Noon, Jeff. Jeff's Update October 2002. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
- Noon, Jeff. Jeff's Update April 2005. Архів оригіналу за 17 червня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
- Vurt-The Theatre Remix. Архів оригіналу за 25-04-2008. Процитовано 01-04-2008.
- Vurt 20th anniversary edition. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 17 квітня 2013.
- Бібліографія
- Brodie, Janet Farrell; with Marc Redfield (2002). High Anxieties: Cultural Studies in Addiction. University of California Press. ISBN 0-520-22750-6.
- Gordon, Joan (Feb 1990). Yin and Yang Duke It Out. Science-Fiction Eye 2.
- Lesher, Linda Parent (2002). The Best Novels of the Nineties: A Reader's Guide. McFarland & Company. ISBN 0-7864-0742-5. Процитовано 27 серпня 2007.
- MacCracken, Scott (1998). Pulp: Reading Popular Fiction. Manchester University Press. ISBN 0-7190-4759-5.
- Sawyer, Andy; with David Seed (2000). Speaking Science Fiction: Dialogues and Interpretations. Liverpool University Press. ISBN 0-85323-834-0.
Посилання
- Vurt в Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- Jeff Noon — Vurt (20th Anniversary Edition) review