Вірча грамота

Ві́рчі гра́моти (фр. lettre de créance, лат. litterae credentiales або I. fidei) — документ, за допомогою якого здійснюється акредитація дипломатичного представника. Назва походить від слова "вірити", оскільки основний сенс грамоти — прохання до глави приймаючої держави "вірити всьому тому, що буде говорити" глава дипломатичного представництва.

Засвідчує показний (дипломатичний) характер місії і особи дипломатичного представника. Вірча грамота для послів пишеться у встановленій формі від глави однієї держави до глави іншої та забезпечуються відповідними підписами і друком. Підпис глави держави зазвичай скріпляється підписом глави відомства закордонних справ. Повірені в справах і політичні представники при акредитації забезпечуються листом від глави відомства закордонних справ держави, що направила їх, до глави відомства закордонних справ країни призначення.

Вірча грамота містить: ім'я і титул (звання) відправника і одержувача, ім'я і ранг дипломатичного представника, прохання «вірити» останньому у всіх стосунках саме як представнику даної держави. Інколи в вірчій грамоті викладаються в короткій формі мотиви і цілі дипломатичної місії, а також стан дипломатичних стосунків між двома країнами в цей час.

Вірча грамота вручається дипломатичним представником при першій аудієнції в глави держави, а її завірена копія заздалегідь супроводиться главі відомства закордонних справ.

Вірча грамота носить характер загальних повноважень дипломатичного представника: будучи акредитованим, він не потребує подальших повноважень для своїх виступів і заяв в країні перебування, відповідальність за всі його посадові дії, листи і слова повністю лягає на уряд, що призначив його. Проте вірча грамота сама по собі не дає права дипломатичному представникові підписувати міжнародні угоди і потребує спеціальних повноважень.

Вірча грамота втрачає силу в разі смерті глави держави, що призначила дипломатичного представника, або глави держави, при якій він акредитований, при зміні форми правління в країні перебування або на батьківщині дипломатичного представника, при зміні рангу дипломатичного представника. При залишенні свого поста дипломатичний представник вручає відзивні грамоти (фр. lettre de rappel) і, у свою чергу, інколи отримує рекредитив (фр. lettre de récréance) для вручення його своєму уряду після повернення на батьківщину. Форма відзивних грамот і рекредитиву погоджується з вірчою грамотою.