Віт Шостак

Доброслав Кот (справжнє ім'я письменника) народився у Кракові.[2] Він є випускником Папської теологічної академії у Кракові.[3] У 2008 році він отримав ступінь доктора філософії на філософському факультеті Ягеллонського університету. У 2017 році на філософському факультеті Папського університету Івана Павла ІІ у Кракові на підставі оцінки наукового доробку він отримав ступінь доктора габілітованого гуманітарних наук. Натепер Доброслав Кот працює ад'юнктом кафедри філософії Краківського економічного університету.[4] Віт Шостак є членом товариства імені Юзефа Тішнера та шанувальником творчості Толкіна. Також він є знавцем народної польської музики, відвідує польські села, де записує ноти останніх сільських скрипалів.[5]

Літературну творчість Віт Шостак розпочав у 1999 році з публікації в журналі «Nowa Fantastyka» оповідання «Клопоти з блазнем» (пол. Kłopoty z błaznem).[2][3] У 2003 році вийшов друком перший роман із його циклу «Дракогори» «Вихори Дракогір» (пол. Wichry Smoczogór). До цього ж циклу належать також роман «Пошарпані грані» (пол. Poszarpane granie) та збірка оповідань «Марудження ропухи» (пол. Ględźby Ropucha). Ці твори написані в суміші стилів магічного реалізму та фентезі, та засновані на оповідках, культурі та традиційній музиці гуралів.[2][3] Визнання літературних критиків також отримала краківська трилогія Шостака, до якої відносяться романи «Хохоли» (пол. Chochoły), «Думановський» (пол. Dumanowski) та «Фуга» (пол. Fuga), дія яких відбувається в одному із старовинних краківських будинків. Ці романи єнаписані також у суміші стилів магічного реалізму та фентезі, а романи «Думановський» та «Фуга» також із елементами альтернативної історії, оскільки в романі «Думановський» описана альтернативна історія Польщі, в якій невелика частина країни. а саме ділянка Кракова, завжди залишалась незалежною державою, а в романі «Фуга» описані численні перевтілення головного героя в різні постаті на тлі реальних історичних подій.[5][2][3] Інший роман Шостака, «Оберки до кінця світу» (пол. Oberki do końca świata), також написаний у суміші магічного реалізму та фентезі, й у ньому описується історія кількох поколінь польських сільських музикантів, професія яких у новітній час поступово стає непотрібною.[5][2] Цей роман письменник написав на основі своїх чисельних поїздок польськими селами, під час яких він вивчав та записував народну музику.[5] На основі цього роману поставлена театральна вистава у варшавському театрі «Scena Lubelska».[2] Наступні романи Шостака дещо ближчі до реалістичної прози, хоча й у них є елементи фантастики. Зокрема, роман «Сто днів без сонця» (пол. Sto dni bez słońca) є пародією на сучасне академічне середовище та сучасну фантастичну літературу, оскільки в ній оповідається про життя молодого польського вченого, який працює в університеті на вигаданих островах Фіннеган, та займається вивченням творчості вигаданого сучасного польського письменника-фантаста.[3][5] Інший роман письменника «Ворожіння зсередини» (пол. Wróżenie z wnętrzności), який вийшов друком у 2015 році, та оповідає про чоловіків, які роблять спробу втекти від оточуючого світу.[3]

За словами письменника. він використовує у своїй творчості псевдонім не для того, щоб приховати своє ім'я, а виключно для того, щоб не змішувати свою наукову та літературну діяльність.[5]

У 2005 році Віт Шостак отримав відзнаку Єврокону як кращий молодий письменник Польщі.[6] У 2007 році письменник отримав премію імені Януша Зайделя за оповідання «Місто трун. Увертюра».[7] У 2011 році за роман «Хохоли» Віт Шостак отримав головну нагороду премії імені Єжи Жулавського[8], а в 2012 році отримав золоту відзнаку премії імені Жулавського за роман «Думановський».[9] Тричі в 2003, 2004 і 2010 роках, Віт Шостак отримував премію Шльонкфа як Творець року.[10] Роман письменника «Сто днів без сонця» номінувався на премію Паспорт «Polityki»[5][3], а роман «Фуга» номінувався на премію «Ніке».[5]

• Віт Шостак на сайті LubimyCzytac.pl (пол.)
• Віт Шостак на сайті encyklopediafantastyki.pl (пол.)
• Віт Шостак на сайті fantlab.ru (рос.)
• Wywiad z Witem Szostakiem, listopad 2008 (пол.)