Віїче

Віїче (ісп. Huilliche, МФА: [wi.ˈʝi.tʃe]) — корінне індіанське плем'я з групи мапуче, що проживає у Південній Америці, на території Аргентини та Чилі, від річки Тольтен до архіпелагу Чилое[1]. Популяція віїче на архіпелазі Чилое становить близько 17 000 осіб[2].

Віїче
Прапор віїче
Кількість 17000 (на архіпелазі Чилое)
Ареал Центральна частина Чилі
Близькі до: Пікунче
Входить до Мапуче
Мова Іспанська, віїче
Релігія Католицизм
Індіанці Чилі. Віїче позначені персиковим кольором та знаходяться у центрі країни

Назва

Мовою мапудунґун віїче означає «жителі півдня» (від willi (південь) і che (люди)).

Мова

Більшість представників віїче розмовляють іспанською мовою. Проте деякі віїче (у більшості — літні люди) розмовляють мовою віїче[2]. Мова віїче належить до арауканської мовної сім'ї[3].

Історія
Катігуала, вождь (касик) віїче. XVIII століття

XVI століття

Станом на 1535 рік на території сучасного Чилі жили понад 180 000 віїче[4].

У 1540-х роках іспанські конкістадори на чолі з Педро де Вальдівія прибули на землі народу віїче з нещодавно завойованих земель інків. З 1549 по 1553 рік іспанці заснували на території віїче місто Вальдівія[5][6]. У 1558 та 1567 роках були засновані міста Осорно та Кастро відповідно[6]. Поразка іспанців у битві з племенами мапуче при Куралабі у 1598 році спричинило антиіспанське повстання, в результаті чого було зруйновано всі іспанські міста на території віїче, крім Кастро.

XVII століття

У 1608 році, після відвідин єзуїтами Мельхором Венегасом та Хуаном Баутіста Ферруфіно племен віїче було розпочато єзуїтські, а згодом францисканські, кругові місії з поширення християнства серед індіанців Південної Америки[7].

У 1645 році Вальдівія була заново заснована. Тоді іспанці спробували прокласти сухопутних шлях до міста та до архіпелагу Чилое через територію віїче. Натомість народ опирався цьому. У 1654 році відбулася битва при Ріо-Буено, у якій перемогли віїче[8].

До цього часу належать повідомлення про міжусобні війни між племенами мапуче. Можливо, це призупинило ріст населення віїче в цей час.

XVIII століття

У 1712 році проти іспанського панування почалося повстання. Проте воно було придушене іспанською владою[9].

У 1782 році було скасовано енком'єнду — форму залежності населення іспанських колоній від колонізаторів — на території Чилое; на решті території Чилі — у 1789 році[10][11].

У 1792 році повстання віїче проти іспанців повторилося. Землі віїче були спустошені іспанською армією на чолі з Томасом де Фігероа. Корінний народ був змушений визнати іспанську владу над собою, що сталося за умовами підписання мирного договору на парламенті Лас-Каноаса у 1793 році. Крім того, Іспанська імперія визнавала майно віїче за цим же мирним договором[12].

XIX століття

У XIX столітті було засноване товариство Sociedad Stuttgart, метою якого було забезпечення заселення німецькими колоністами земель у Вальдівії, Осорно та Кастро. Чилійська влада продала товариству 15 000 км². Ці землі належали племені віїче. Під час здійснення цього продажу іспанська влада порушила домовленості мирного договору 1793 року[13].

В результаті заселення Центральної долини Чилі європейськими колоністами народ віїче змушений був мігрувати у прибережну область Осорно[13].

Примітки
  1. Villalobos et al. 1974, p. 49.
  2. Huilliche. Ethnologue (англ.). Процитовано 11 березня 2021.
  3. Mason, John Alden (1950). The languages of South America. У Steward, Julian. Handbook of South American Indians 6. Washington, D.C., Government Printing Office: Smithsonian Institution, Bureau of American Ethnology Bulletin 143. с. 157–317.
  4. Huilliche : definition of Huilliche and synonyms of Huilliche (German). dictionary.sensagent.com. Процитовано 11 березня 2021.
  5. Villalobos et al. 1974, p. 99.
  6. Hanisch, Walter (1982). La Isla de Chiloe, Capitana de Rutas Australes (ісп.). Academia Superior de Ciencias Pedagógicas de Santiago. с. 11–12.
  7. Misioneros jesuitas - Memoria Chilena, Biblioteca Nacional de Chile. www.memoriachilena.gob.cl. Процитовано 21 липня 2021.
  8. Guzmán, Carmen Luz (2013). LAS CAUTIVAS DE LAS SIETE CIUDADES: EL CAUTIVERIO DE MUJERES HISPANOCRIOLLAS DURANTE LA GUERRA DE ARAUCO, EN LA PERSPECTIVA DE CUATRO CRONISTAS (S. XVII). Intus - Legere Historia (ісп.) 7 (1). с. 77–97. ISSN 0719-8949. doi:10.15691/%x. Процитовано 11 березня 2021.
  9. Rebelión huilliche de 1712 - Memoria Chilena, Biblioteca Nacional de Chile. www.memoriachilena.gob.cl. Процитовано 11 березня 2021.
  10. La rebelión huilliche de 1712. web.archive.org. 3 грудня 2013. Процитовано 11 березня 2021.
  11. La Encomienda - Memoria Chilena. Memoria Chilena: Portal (ісп.). Процитовано 11 березня 2021.
  12. El Tratado de Paz de 1793. Una aproximación a la gramática de la memoria mapuche-huilliche (Іспанська).
  13. Concha Mathiesen, Martín (1998). Una mirada a la identidad de los grupos huilliche de San Juan de la Costa (ісп.). Universidad Arcis.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.