Гаврило Радомир
Гаврило Радомир (болг. Гаврил Радомир) — цар Болгарії з жовтня 1014 до серпня або вересня 1015 року. Він був сином царя Самуїла, а на престол зійшов після смерті батька.
| Гаврило Радомир Гаврил Радомир | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| жовтень 1014 — серпень 1015 року | ||
| Попередник: | Самуїл | |
| Спадкоємець: | Іван Владислав | |
| Народження: |
невідомо 970[1] | |
| Смерть: | 1015 | |
| Поховання: | Agios Ahillios Basilicad | |
| Країна: | Болгарія | |
| Рід: | Комітопули | |
| Батько: | Самуїл | |
| Мати: | Косара | |
| Шлюб: | Irene of Larissad | |
| Діти: | Петро II Делян | |
Приблизно тоді ж візантійський імператор Василій II узяв у полон істотну частину армії Самуїла, проте Гаврило та його військо перемогли армію Феофілакта Вотаніата. У спадщину Гаврилу від батька дісталась війна з Візантією, яку він проводив шляхом набігів на візантійську територію, досягнувши якось Константинополя. Тоді візантійці заручились підтримкою його двоюрідного брата, Івана Владислава, чиє життя Радомир одного разу врятував. Іван убив Радомира на полюванні поблизу Острова, й потім зайняв престол сам.
Гаврило Радомир був двічі одружений. Перша його дружина, Маргарита Угорська була дочкою угорського короля Іштвана Святого. Вождь повстання проти Візантії Петро II Делян видавав себе за сина Радомира й Маргарити. За однією з версій його дочкою від першого шлюбу була також Агата Київська, дружина спадкоємця англійського престолу Едуарда Вигнанця.
На його честь названо місто Радомир, центр однойменної общини.
Література
Zlatarski, Vasil (1994). History of Bulgaria in the Middle Ages (Istoria na balgarskata darzhava prez srednite vekove, История на българската държава през средните векове) Vol. 1, Part 2,. Sofia: Marin Drinov Academic Publishers. ISBN 9544302999.