Гаврині

Плита з декоративним малюнком усередині коридору; привертає увагу антропоморфний мотив «щита» у верхній частині.

Коридорна гробниця, що розташована на острові, відноситься до епохи неоліту. Вона має цілу низку аналогів — бретонські мегаліти Карнак (Бретань) і Локмаріаке, ірландські мегаліти в Бру-на-Бойні та шотландський Мейсгау. Під час спорудження мегаліта, близько 3500 р. до н. е., острів ще був з'єднаний із материком. Багате внутрішнє оздоблення гробниці робить Гаврині одним з найважливіших місць, де збереглися пам'ятки європейського мегалітичного мистецтва. Гробниця добре збереглася.

Перші археологічні дослідження було проведено 1835 року. Під час них було виявлено ​​внутрішню камеру. Подальші дослідження провів археолог Закарі Ле Рузік, який близько 1930 р. почав реставрацію пам'ятки. Подальші розкопки проводилися у 1960-х і 1970-х роках[1].

Вхід в коридорну гробницю Гаврині

Гробниця, у порівнянні з іншими мегалітами Франції, була споруджена досить пізно. Її використання припинилося близько 3000 р. до н. е. У цей час дерев'яні конструкції, що облицьовували вхід, були спалені, після чого обвалилася частина кургану і був завалений вхід. З часом піщані наноси перетворили курган у звичайний пагорб.

Діаметр кам'яного кургана (каїрна) становить близько 50 метрів. Внутрішня конструкція становить серію стін, що розділяють курган на декілька «шарів». Курган є характерним прикладом будівлі, спорудженої методом сухого мурування.

Курган насипаний поверх самітної (майже квадратною) похоронної камери, що складається із приблизно 50 ретельно підігнаних плит. Камера розташована в центрі кургану, що має в діаметрі близько 2,5 метра. Найбільша з плит — стельова — важить близько 17 тонн. Подібні прості камери дольменного типу були поширені в Бретані у період 4500 — 3000 років до н. е. Водночас, подібні пам'ятники споруджувалися в Нормандії, Пуату, Ірландії, Великій Британії та на Іберському півострові.

Копія фрагмента коридору з Гаврині. Музей Бугонського некрополя.

Зовні до камери веде коридор завдовжки 14 метрів. З 29 ортостатів[2], що утворюють стіни коридору, 23 прикрашені вирізаними символами та візерунками. Деякі із символів зображують конкретні об'єкти, наприклад, сокири або посохи. Поширений мотив у вигляді рогів, можливо, символізує тварин, а фігура, яку умовно позначають як «щит», можливо, є стилізованим зображенням людини. Присутні й абстрактніші мотиви: зигзаги, ромби та змієподібні лінії.

Каїрн утворює ступінчасту структуру.

1984 року археологи виявили, що зовнішній бік деяких плит, якими покритий каїрн, також був прикрашений, проте в іншому стилі, ніж його внутрішня поверхня. Очевидно, прикраси наносилися ще до спорудження каїрна. На думку археологів, принаймні частину цих плит було використано вдруге — раніше вони були частинами інших монументів. На стельовій плиті камери зображено бика, роги ще однієї тварини, а також істоту, що нагадує кашалота. Обриси цієї плити такі, що вона добре поєднується з плитами двох інших пам'яток — Табль-де-Маршан та гробниці Ер-Венгле (Er Vinglé) в Локмаріаці (Locmariaquer), що розташовані від цієї гробниці на відстані 4 км. Існує припущення, що три зазначені плити раніше разом утворювали один масивний мегаліт, схожий до менгірів в Локмаріаку, який зруйнувався або був зруйнований для повторного використання, як і три зазначені плити, а його прикраси були навмисно знищені.