Гагаріна Валентина Іванівна

В. І. Гагаріна народилася 15 грудня 1935 року в Оренбурзі[2], в сім'ї Горячевих: шеф-кухаря Івана Степановича з Оренбурга, його запрошували попрацювати в комбінаті громадського харчування ЦК партії і Варвари Семенівни з Рязанської губернії, яка була домогосподаркою, в сім'ї було 6 дітей: 3 хлопчика і 3 дівчинки, Валентина наймолодша, брати — старший Олексій і молодший Михайло — загинули на війні, середній-Іван-воював на Далекому Сході[4][5].

Закінчила Оренбурзьке медичне училище[6]. Працювала в лабораторії медичного управління Центру управління польотами[7].

Валентина Іванівна Гагаріна з чоловіком аплодують трупі театру «Ла Скала», що представила «Турандот» в московський Великому театрі у 1964 році.

27 жовтня 1957 року в Оренбурзі вона вийшла заміж за льотчика Юрія Гагаріна[8] . В Оренбурзі, в будинку, де жила сім'я Валентини, згодом був відкритий Музей-квартира Юрія і Валентини Гагаріних . У Гагаріних народилися дві дочки: Олена і Галина. 12 квітня 1961 року її чоловік першим в світі полетів у космос і став знаменитим на весь світ. Слава торкнулась і його сім'ї, їх часто фотографували показували по телебаченню, брали інтерв'ю, у них в гостях бували різні знамениті люди тих років: політики, космонавти, артисти, співаки. 14 квітня 1961 р вона була відображена на фото і відеокадрах, коли сиділа поруч з Ю. Гагаріним і Н. Хрущовим в машині (з відкритим верхом), яка їхала по вулицях Москви, оточеними радісними натовпами.[9]

27 березня 1968 року Юрій Олексійович загинув. Більше вона заміж не виходила.

У 1976 році передала в музей Юрія Гагаріна особисті речі чоловіка: парадний кітель, всі нагороди і документи, подарунки, спец. випуски номерів газет «Правда», «Вісті», «Червона зірка», «Радянська культура», «Літературна газета», «Московський комсомолець» від 12-13 квітня 1961 року[10].

Брала участь у заходах, присвячених першому космонавту, зустрічалася з першими людьми країни.

У 1981 році Валентина Іванівна написала першу книгу в пам'ять про Гагаріна "« 108 хвилин і все життя»[11]. Неодноразово видавалися спогади В. І. Гагаріної.

Жила в Зоряному містечку в Щелковському районі Московської області, в квартирі, яку отримав Гагарін в лютому 1968 року (загинув у березні), з вікон квартири на 4 поверсі видно пам'ятник Гагаріну. У неї жив великий папуга ара, якого завів Юрій Гагарін, дружила і спілкувалася з Валентиною Терешковою[12].

Померла 17 березня 2020 року. Похована 20 березня на Федеральному військовому меморіальному кладовищі в Митищах[13].

• Діти
  • Олена Гагаріна (нар. 17 квітня 1959), генеральний директор музею-заповідника « Московський Кремль».
  • Галина Гагаріна (роду. 7 березня 1961[14]), викладач РЕУ ім. Г. В. Плеханова[15].
• Онуки
  • Катерина Елісбарівна Караваєва (дочка Олени), навчалася на історичному факультеті МДУ[16], працювала так само, як і мати, в музеї-заповіднику «Московський Кремль», вийшла заміж за дипломата Павла Внукова, поїхала в Лондон[2][17].
  • Юрій Костянтинович Кондратчик (син Галини, нар. 25.12.1989) — кандидат економічних наук[18], закінчив факультет державного управління МДУ, балотувався в депутати в 2017 році до Ради депутатів муніципального округу Хамовники від Партії Зростання[19][20][21]. Генеральний директор АТ « Міжнародний аеропорт Хабаровськ»[22].
    • Правнук (син онука Юрія)[23]

• Сестра — Марія, Таїсія[11].

Олексій Леонов і Валентина Гагаріна в 2011 році.

• 1961 — Орден Леніна (нагороджена з ініціативи М. С. Хрущова, як дружина першого космонавта)[24]
• 2011 — Орден Гагаріна Федерації космонавтики Росії[25]
• 2017 — Почесний громадянин Московської області[26]

• 1984 — Каждый год 12 апреля — М.: Советская Россия. — Валентина Ивановна Гагарина — ISBN
• 1986—108 минут и вся жизнь — М.: Молодая гвардия. тир. 50000 экз. — Валентина Ивановна Гагарина — ISBN