Леонов Олексій Архипович

Олексі́й Архи́пович Лео́нов (рос. Алексей Архипович Леонов; (рос. Алексей Архипович Леонов; 30 травня 1934(1934-05-30)[1][2][…], Ліствянка (Тисульський район)d, Тяжинський район, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР — 11 жовтня 2019(2019-10-11)[3][4][5], , Москва[6]) — радянський космонавт, перша людина, яка вийшла у відкритий космос.

Леонов Олексій Архипович
рос. Алексей Архипович Леонов
Народився 30 травня 1934(1934-05-30)[1][2][…]
Ліствянка (Тисульський район)d, Тяжинський район, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР
Помер 11 жовтня 2019(2019-10-11)[3][4][5] (85 років)
, Москва[6]
·цукровий діабет
Поховання Federal Military Memorial Cemeteryd
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність космонавт, художник
Відомий завдяки перша людина, що вийшла у відкритий космос
Alma mater Військово-повітряна інженерна академія імені Жуковськогоd (1968)
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Знання мов російська[7]
Членство fourth Public Chamber of the Russian Federationd
Військове звання  Генерал-майор авіації
Партія Єдина Росія і КПРС
У шлюбі з Svetlana Pavlovna Dozenkod
Автограф
Нагороди




Льотчик-космонавт СРСР (1965)

Герой Соціалістичної Праці Болгаріїd (1965)

Q24933977?

IMDb ID 0503084
Олексій Леонов та Дейк Слейтон

Біографія

Народився 30 травня 1934 року в селі Листв'янка Тисульського району Кемеровської області Росії. Батько майбутнього космонавта, якого ледь не застрелили на етапі опісля конфлікту з головою колгоспу, відсидів два роки — з 1936-го по 1938-й[8].

Після закінчення Німецько-радянської війни разом з сім'єю переїхав до Калінінграда. Закінчив школу у 1953 році. У 1953—1955 роках навчався в Кременчуцькій військовій авіаційній школі початкового навчання льотчиків (зараз Кременчуцький льотний коледж). 1960 року був зарахований до першого загону радянських космонавтів. 1967 року став Почесним громадянином Кременчука.

Перший політ

18—19 березня 1965 року разом з Павлом Беляєвим здійснив політ у космос другим пілотом на космічному кораблі «Восход-2». Під час цього польоту Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин і 9 секунд. Під час виходу проявив виключну мужність, особливо у нестандартній ситуації, коли набухлий космічний скафандр заважав поверненню космонавта до корабля. Ввійти до шлюзу Леонову вдалося лише після стравлювання надлишкового тиску скафандра. Перед приземленням відмовила автоматична система орієнтації. Беляєв вручну зорієнтував корабель і увімкнув гальмовий двигун. Як результат «Восход» здійснив посадку в незапланованому місці — 180 км північніше міста Перм. У повідомленні ТАРС це місце назвали «запасним районом», яке насправді було глухою пермською тайгою. Дві ночі космонавти провели в дикому лісі на морозі. Лише на третій день до них змогли дістатись рятівники на лижах, які були вимушені рубати ліс у місці посадки корабля, для розчистки майданчика приземлення гелікоптера. Тривалість польоту становила 1 добу 02 години 02 хвилини 17 секунд.

За успішне виконання польоту та за прояв мужності і героїзму підполковник Леонов Олексій Архипович 23 березня 1965 отримав звання Героя Радянського Союзу, Орден Леніна та медаль «Золота зірка».

У 1967 році Леонов входив до складу радянських космонавтів, що готувались до польоту на Місяць, закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. Жуковського (інженерний факультет).

22 січня 1969 перебував у автомобілі, що був обстріляний офіцером Віктором Ільїним під час замаху на Л. Брежнєва.

Союз-Аполлон

У 1975 році 15—21 липня, разом з В. Кубасовим здійснив другий політ командиром космічного корабля «Союз-19» за програмою «Союз—Аполлон». Тривалість польоту становила 5 діб 22 години 30 хвилин 51 секунда.

За успішне виконання польоту Леонов у 1975 році був нагороджений другою медаллю «Золота зірка» та орденом Леніна.

У 1970–1991 роках — заступник начальника центру підготовки космонавтів. У 1981 році закінчив ад'юнктуру при військово-повітряній інженерній академії ім. Жуковського. Був членом Національного олімпійського комітету СРСР, організаційного комітету Олімпіади 1980 року в Москві. Кандидат технічних наук. Має 4 винаходи і більше 10 наукових праць.


У відставці

Після виходу на пенсію у 1991 мешкав у Москві. З березня 1992 року в запасі. У 1992—1993 роках — директор космічних програм фірми «Четек». Радник першого заступника голови ради директорів «Альфа-банку», на початку 2000-х років — віце-президент «Альфа-банку». Член партії «Єдина Росія» з 18 грудня 2002 року, входив до складу Вищої ради партії[9]. Отримав визнання як художник (співпрацював з А. К. Соколовим), його роботи широко виставляються і публікуються[10].

Помер Олексій Леонов 10 жовтня 2019 року в Москві у клінічній лікарні.[11]

Художня діяльність

О. Леонов здобув визнання як художник у тандемі з А. Соколовим. Із 1965 року з художником-фантастом Андрієм Соколовим створював поштові марки, живопис та графічні роботи на космічну тематику.

Роботи Леонова та Соколова неодноразово виставлялися від самого початку співпраці. Виставки за їхньої участі проходили у Фінляндії, Чехословаччині, Югославії, НДР, Франції, а також у Москві, Ульяновську, Ленінграді, Бресті, Одесі, Севастополі, Волгограді, Тулі, на Байконурі та в Зоряному містечку.

Було видано декілька книг-альбомів, а також каталоги виставок.[12]


Марки А. Леонова і А. Соколова
Поштові марки СССР «15-ліття космічної ери» (1972 рік)
Перший супутник.
Старт космічного корабля «Восток».
Вихід людини у відкритий космос.
«Луноход-1».
АМС «Венера-7».
Спускний апарат АМС «Марс-3».

Військові звання

Нагороди, премії та почесні звання
Нагороди та почесні звання СРСР і Російської Федерації
Іноземні нагороди

Пам'ять
  • Іменем О.А. Леонова названа вулиця у місті Кременчуці;
  • На будівлі штабу Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ (колишня 10-та військова авіаційна школа початкового навчання льотчиків) встановлена меморіальна дошка;
  • О.А. Леонову та А.Д. Сахарову присвячена книга Артура Кларка "2010: Друга одіссея";

Публікації

Книги:

  • О. Леонов, В. Лебедєв. Сприйняття простору та часу у космосі. — Москва: Наука, 1968.
  • О. Леонов, В. Лебедєв. Психологічні проблеми міжпланетного польоту. — Москва: Наука, 1975.
  • Виходжу у космос. — Малиш, 1980.
  • О. Леонов, А. Соколов. Життя серед зірок. — Москва: Молода гвардія, 1981.

Примітки
  1. Леонов Алексей Архипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. http://en.roscosmos.ru/21012/
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  6. https://www.france24.com/en/20191011-first-man-to-conduct-spacewalk-alexei-leonov-dies
  7. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. Леонов А. А. Арест отца // Время первых: Судьба моя — я сам…. М.: АСТ, 2017. С. 13-15. (рос.)
  9. [http: //er.ru/persons/supreme_council/ Вища рада Партії]. Єдина Росія. Процитовано 25 лютого 2018.
  10. site / gallery / index / id / 2289328 / context /% 7B% 22feature% 22 % 3A% 22343354 % 22 % 7D / # 2289326 Відкриття виставки «Планета Вернадського» в геологічному музеї ім. В. І. Вернадського Фото архів РІА новини //visualrian.ru/ru/site/gallery/index/id/2289328/context/%7B%22feature%22%3A%22343354%22 % 7D / Архівовано жовтень 27, 2013 на сайті Wayback Machine.
  11. У Росії помер відомий космонавт Олексій Леонов
  12. Выставка «Космос на службе мира». Одеський художній музей (Російською). 1984.
  13. Указ Президента Российской Федерации от 22 мая 2014 года № 357 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  14. Указ Президента Російської Федерації від 22 травня 2014 року № 357 "Про відзначення державними нагородами Російської Федерації "
  15. Указ Президента Российской Федерации от 2 марта 2000 года № 457 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  16. Указ Президента Российской Федерации от 12 апреля 2011 года № 434 «О награждении орденом Дружбы»
  17. Указ Президента України № 450/2011 від 12 квітня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 13 квітня 2011.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.