Гадюка мілоська

Гадюка мілоська[2] (Macrovipera schweizeri) — отруйна змія з роду Велетенська гадюка родини гадюкових.

?
Гадюка мілоська

Гадюка мілоська
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Гадюкові (Viperidae)
Рід: Велетенська гадюка (Macrovipera)
Вид: Гадюка мілоська
Біноміальна назва
Macrovipera schweizeri
Werner, 1935

Синоніми
Vipera lebetina schweizeri
Vipera schweizeri
Daboia lebetina schweizeri
Посилання
Вікісховище: Macrovipera schweizeri
Віківиди: Macrovipera schweizeri
EOL: 1055890
ITIS: 634979
МСОП: 12654
NCBI: 110205

Опис

Завдовжки від 60 см до 1 м. Товста гадюка з тупим носом і кілеватою лускою. Зазвичай сірого забарвлення зі слабко помітними поперечними темно-сірими або блідо-помаранчевими смугами. Голова поцяткована красивими темними цятками. Окремі особини одноколірні червонувато-коричневі. Зустрічаються також меланісти.

Спосіб життя

Полюбляє сухі, скелясті, порослі чагарником долини та схили. Активна вдень, у спекотний період також й вночі. Харчується птахами, дрібними ссавцями.

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 11 яєць.

Отруйність

Отрута досить потужна, це одна з отруйніших змій Греції. Укус може спричинити біль, сильний набряк, лімфангіт, некроз, гіпотензію, тахікардію, внутрішню кровотечу та уражати шлунково-кишковий тракт. Втім смертельних випадків дуже мало, позаяк ця змія не агресивна.

Розповсюдження

Мешкає на Кікладських островах в Егейському морі: Мілос, Кімолос, Сіфнос і Поліегос.

Примітки
  1. Wolfgang Böhme, Petros Lymberakis, Claes Andrén (2009). Macrovipera schweizeri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 28 травня 2021
  2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 50

Джерела
  • Schlüter, U. 2009. Die Schlangenfauna Europas. Draco 10 (39): 4-21
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Schweiger, M. 2009. Die Giftschlangen Europas. Eine Übersicht der Arten und Bemerkungen zu einzelnen Taxa. Reptilia (Münster) 14 (2): 14-25
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.