Гадяцькі підземелля
Гадяцькі підземелля — підземелля в м. Гадячі часів Гетьманщини. Відомі дані про мінімум 350 років підземель. У різні часи ці підземелля виконували різні функції: збройового приміщення, винного погреба, місцем для тримання ув'язнених, у 1905 р. тут проводились допити ув'язнених (поряд на поверхні була розташована жандармська управа), більшовики тримали багатих людей.
![](../I/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8F2.JPG.webp)
![](../I/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8F1.JPG.webp)
![](../I/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8F.JPG.webp)
Гадяцькі підземелля включають розширені ділянки — зали, а також підземні ходи (див. схему). Один з ходів, загальновідомий у Гадячі, йшов під нинішнім приміщенням районного суду аж на Замкову Гору. Очевидно цей хід з'єднував палац Гетьмана і центр міста Гадяча. Під час Другої світової війни німці проклали цим ходом телефонний кабель.[1]
В одному з підвалів — зображення знатної людини з булавою, імовірно — Б. Хмельницького.
Див. також
Джерела
- М. Торяник. Гадяцькі підземелля // Серія «Гадяч — гетьманська столиця». Гадяцький історико-краєзнавчий музей. 2012.