Газета по-киевски

Газета по-киевски (укр. Газета по-київськи) — міська суспільно-політична газета. Входила в національну мережу міських газет медіагрупи «Прес-Центр». 22 червня 2011 року припинила виходити в друкованій версії.[1].

Газета по-киевски
Мова російська (львівська версія — українською)
Видавець ВАТ «Видавництво «Прес-Центр»
Формат інформаційний
Засновано 23 січня 2003
Власник Ігор Коломойський
Головний редактор Сергій Тихий
Припинення публікацій 22 червня 2011
Головний офіс Київ, вул. Фрунзе, 104-а
Наклад 16-48 сторінок формату Б4+
(не працює)

Історія

Перший номер газети вийшов 23 січня 2003 року. З травня 2004 року почала виходити щоденно 5 разів на тиждень, а 24 вересня 2005 року додався ще й суботній номер.

В лютому 2006 року почав роботу інтернет-сайт «Газета по-киевски ONLINE». Того ж року було прийнято рішення про запуск подібних міських газет у найбільших містах України — відкрились газети у Дніпропетровську та Харкові, а наступного року — в Одесі, Львові та Донецьку.

За друге півріччя 2008 року сайт газети налічував понад 3,5 мільйонів унікальних відвідувачів, які переглянули бл. 33 млн. сторінок.[2] Через фінансові труднощі, спричинені світовою економічною кризою, видання знову почало виходити 5 разів на тиждень.

19 лютого 2011 року видання опублікувало статтю про те, що живе спілкування президента Януковича з українським народом є ретельно спланованим. Після виходу статті рахунки видання було заблоковано, фінансову діяльність призупинено. А вже 11 березня того ж року випуск газети було призупинено внаслідок конфлікту між головним редактором київського видання Сергієм Тихим та відповідальним за друковані активи інвестора Олександром Ткаченком. Інвестор пояснював свої дії збитковістю проекту, а шеф-редактор у своєму відкритому листі заявив, що конфлікт є наслідком "незадоволення зверху" через згадану вище статтю, а також через інші критичні до чинної влади публікації.[3] В підсумку Сергія Тихого було звільнено, а 13 квітня на його місце призначили Олексія Газубея (в минулому головного редактора таблоїда "Блік", який припинив існування за кілька місяців до цього — румунські інвестори закрили його через збитковість). «Газета по-киевски» на кілька тижнів відновила друковане існування (за винятком регіональних видань).

22 червня 2011 року вийшов останній номер «Газеты по-киевски». Згідно із заявою медіагрупи «Прес-Центр», причиною стали великі фінансові претензії на бренд газети з боку екс-редактора Сергія Тихого, який одразу ж виступив зі спростуванням цієї інформації.[4]

Мережа
  • Газета по-днепровски (Дніпропетровськ, з 1 серпня 2006)
  • Газета по-донецки (Донецьк, з 6 грудня 2007)
  • Газета по-львівськи (Львів, з 6 грудня 2007)
  • Газета нашего района (з 30 березня 2007; проект, що об'єднував 10 інформаційних газет із районними новинами)
  • Газета по-одесски (Одеса, з 5 квітня 2007)
  • Газета по-харьковски (Харків, з 9 листопада 2006)

Примітки
  1. Сегодня вышел последний номер «Газеты по-киевски». На рынке она была 8 лет[недоступне посилання з вересня 2019] // МедиаБизнес. — 2011. — 22 июня.
  2. Статистика сайта ГАЗЕТА ПО-КИЕВСКИ
  3. Обращение главного редактора «Газеты по-киевски» Сергея Тихого[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Александр Ткаченко и Сергей Тихий изложили свои версии конфликтной ситуации вокруг Газеты по-киевски
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.