Кирилівська вулиця (Київ)

Кири́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському, Оболонському і Шевченківському районах міста Києва, місцевості Поділ (Плоське), Куренівка. Пролягає від Ярославської до Білицької вулиці. Вулицею частково проходить межа між Подільським і Оболонським та між Подільським і Шевченківським районами.

Кирилівська вулиця
Київ
Кирилівська вулиця
Місцевість Поділ (Плоське), Куренівка
Район Подільський, частково Оболонський і Шевченківський
Назва на честь Кирилівська церква
Колишні назви
Плоська, Кирилівська, Куренівська (част.), ім. Єжова (част.), Вишгородська (част.), Фрунзе
Загальні відомості
Протяжність 5,1 км
Координати початку 50°28′00″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д.
Координати кінця 50°29′47″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д.
Поштові індекси 02000, 04070, 04071, 04080
Транспорт
Найближчі станції метро  «Контрактова площа»
 «Тараса Шевченка»
Автобуси А 36, 72
Трамваї Т 11, 12, 16, 19
Тролейбуси Тр 6, 18, 25, 28, 33
Маршрутні таксі Мт 181, 183, 217, 219, 227, 464, 478, 518, 525, 558, 586, 587, 598д
Зупинки громадського транспорту «Оболонська вулиця», «Оленівська вулиця», «Пивзавод», «Заводська вулиця», «ВАТ „Фармак“», «ТОВ „Подол бізнес-парк“», «Вулиця Вікентія Хвойки», «Стадіон „Спартак“», «Куренівський парк», «Вулиця Рилєєва», «Проспект Степана Бандери», «Сирецька вулиця», «Площа Петропавлівська», «Куренівський ринок», «Білицька вулиця»
Найближчі залізничні станції з. п. Вишгородська
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Кирилівська церква, церква Костянтина та Олени, Петропавлівська церква
Навчальні заклади ЗОШ № 17, ЗОШ № 114
Поштові відділення № 73
Забудова житлові, громадські та промислові споруди XIX — початку ХХ століття, промислова забудова 1930–70-х років, житлова забудова 1950–80-х років
Підприємства ВАТ «Фармак», Пивзавод на Подолі, Хлібзавод № 7 зараз центр сучасного мистецтва «Хлєбзавод», Київський меблевий комбінат, Подільське трамвайне депо, Київська макаронна фабрика, Фарммаш
Парки Куренівський парк
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11785
У проєкті OpenStreetMap r530662
Мапа
 Кирилівська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються Щекавицька вулиця, Цимлянський провулок, вулиці Введенська, Оболонська, Нижньоюрківська, Юрківська, Оленівська, Мильний провулок (двічі), Заводська вулиця, Богуславський узвіз, вулиці Нахімова, Вікентія Хвойки, узвози Смородинський, Подільський, вулиці Тульчинська, Олексія Терьохіна, Олени Теліги, Куренівський парк, вулиці Петропавлівська, Рилєєва, проспект Степана Бандери, Куренівська вулиця, Цукровий провулок, Сирецька вулиця, Петропавлівська площа і Бондарський провулок. Продовженням вулиці у бік площі Тараса Шевченка є Вишгородська вулиця.

Історія

Вулиця відома від XVII століття як незабудований шлях від Подолу до Куренівки та Пріорки у бік Вишгорода. З XVIII століття фігурувала під назвою Пло́ська (Пло́сська; від історичної місцевості Плоське, через яку вона проходить).

У 1869 році отримала назву Кири́лівська[1], від Кирилівського монастиря, до якого вона прямує (заснований у XII столітті, його головна церква нині розташована по вулиці Олени Теліги № 12). Простягалася до колишньої Кирилівської площі (знаходилася між теперішніми Кирилівською та Тульчинською вулицями і Подільським узвозом).

Не пізніше 1930 року була перейменована на вулицю Фрунзе[2], на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе.

1939 року до неї було приєднано Куренівську вулицю[3] (відома від 2-ї половини XIX століття як центральна дорога Куренівки, у 1937–1939 роках — вулиця ім. Єжова[4][5], на честь наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова) і частину Вишгородської вулиці (від теперішньої Петропавлівської площі до Білицької вулиці), після чого вулиця досягла нинішніх розмірів. Назву вулиці було підтверджено 1944 року[6].

У другій половині XIX століття частина вулиці між Оленівською вулицею та Куренівкою почала забудовуватись переважно промисловими підприємствами — тут виникли цегельні заводи, існували великі пивзаводи та дріжджо-винокурне підприємство (згодом -Хлібзавод № 7). У 1891 році вулицею прокладено одну з двох ліній кінного трамвая, влаштоване Троїцьке трамвайне депо. Електрифікована у 1896 році, трамвайна лінія пролягає тут і дотепер, залишаючись таким чином найдавнішою трамвайною лінією міста. Тут курсують трамвайні маршрути № 11, 12, 16, 19.

У листопаді 2011 року на сесії Київради розглядалося питання про повернення вулиці Фрунзе історичної назви Кирилівська, однак необхідної кількості голосів проєкт не набрав.[7][8]

Історичну назву вулиці було відновлено рішенням Київської міської ради КМДА № 8/873 від 22 січня 2015 року[9][10].

Установи

Пам'ятники
  • Подолянам-ліквідаторам
  • До 25-х роковин Чорнобильської катастрофи
  • Пам'ятник Анатолію Кузнєцову
  • Пам'ятний знак електротранспортникам, які загинули під час Куренівської катастрофи
  • Пам'ятник київському трамваю, 1928 року випуску (1987, демонтований 2015 і переміщений до музею[13])

Зображення
  • Початок Кирилівської вулиці. Вигляд з гори Щекавиці
  • Прибутковий будинок, № 2/9
  • Церква Дмитріївська (Костянтина та Олени), будинок № 8/6
  • Печерне житло, будинок № 9/3
  • Завод пивоварний М. Ріхерта, будинок № 35
  • ЗАТ «Пивзавод на Подолі», будинок № 41
  • Головний корпус хірургічної лікарні І. та М. Зайцевих, Кирилівська вул., 61
  • Будівля кахляного заводу І. А. Андржейовського, Кирилівська вул., 64
  • Акушерська клініка Жіночого медичного інституту, де працював В. П. Протопопов псіхіатр, академік, Кирилівська, 103
  • Будинок лікарні (кін. 19 - поч. 20 ст.), Кирилівська вул., 107
  • Будинок кінця 19 - поч. 20 ст., Кирилівська, 121-а (знесено у 2017 році)
  • Пам'ятка архітектури - Комплекс училища ім. С.Грушевського
  • Кирилівська вулиця біля Куренівського парку
  • Куренівський парк

Див. також

Примітки
  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Перелік нових назв вулиць / Список абонентів Київської телефонної станції міських та міжміських сполучень. — К. : Трест «Київ-Друк», 1930. — С. XXXVIII–XXXIX.
  3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 травня 1939 року № 1134/44 «Про постанову Петрівської районної Ради про перейменування вулиці на Куренівці» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11835, арк. 7, 10. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  4. Перейменування вулиць // Більшовик. — 1937. — 14 серпня.
  5. Реконструкція вул. ім. Єжова // Більшовик. — 1937. — 17 грудня.
  6. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  7. З карти Києва зникне вулиця Фрунзе[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Труднощі перейменування. Депутати не проголосували за повернення окремим вулицям історичних назв // Хрещатик. — 2011. — № 167 (3992). — 11 листопада.
  9. Рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 8/873 «Про повернення історичної назви вулиці у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 29 (4625). — 27 лютого. — С. 6. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  10. Перелік вулиць у місті Києві, які перейменовані протягом 2014—2016 років // Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради КМДА
  11. Група 1+1 Медіа
  12. Публічне акціонерне товариство «Фармак»
  13. На Куреневке исчез памятник первому трамваю Киева. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.