Газомоторний автомобіль

Газомоторний автомобіль — транспортний засіб з використанням горючого газу як палива, оснащений двигуном внутрішнього згоряння як приводу. Рушієм може бути як звичайний бензиновий двигун, так і дизельний двигун, переведений на роботу по газодизельному циклу.[1] Використовуваним паливом можуть слугувати: стиснений "природний" газ, зріджений нафтовий газ, деревний газ, аміак, а в перспективі й ін. У таких транспортних засобах застосовуються альтернативні технології приводу.

Бензиновий автомобіль на стиснутому природному або зрідженому нафтовому газі

Бензинові автомобілі на стиснутому природному або нафтовому газі

Бензинові автомобілі можуть бути модернізовані для використання стиснутого «природного» чи зрідженого нафтового газу.

Основні елементи газобалонної установки(стиснений газ)
  • газові трубопроводи
  • вентилі
  • редуктор високого тиску
  • підігрівник газу
  • електромагнітний клапан
  • газовий редуктор низького тиску
  • дозувально-економайзерний пристрій
  • карбюратор-змішувач

Принцип роботи системи на стисненому газі

Блок управління — (бо) - найважливіших елемент ГБО. Залежно від серії, БО призначаються для установки на двигуни з різною кількістю циліндрів. Блоки управління бувають універсальними, які можуть монтуватися на 3-, 4-, 5-, 6- і 8-циліндрові.[2]

Вісім балонів, згрупованих по чотири, розміщують під платформою кузов(рами) а й кожну групу обкладають вентилем, що дає змогу витрачати газ у будь-якій групі або відразу в обох. Газом балони наповнюються крізь вентиль (10). Із балонів газ крізь витратні вентилі (9) і (14) надходить у підігрівник (18), що призначається для захисту системи від замерзання внаслідок великого зниження температури газу під час його розширення в редукторі високого тиску (20). Між підігрівником газу, що обігрівається теплотою відпрацьованих газів, і балонами встановлено основний витратний вентиль. На редукторі високого тиску (20) установлено датчик контрольної лампи, яка засвічується в разі заниження тиску газу в редукторі до значення менше ніж 0,45 мПа. Це сигналізує водієві про те, що газу в балонах залишилося на 10...12 км. Із редуктора (20) газ надходить в електромагнітний клапан (6) із фільтром. Цей клапан відкривається під час пуску двигуна, і газ трубкою (7) надходить у редуктор низького тиску (3). Редуктор (3) має два ступені й знижує тиск газу, що надходить у карбюратор — змішувач, майже до атмосферного, дозує газ для приготування суміші потрібного складу й вимикає газову лінію в разі зупинки двигуна. Під час роботи двигуна газ надходить у карбюратор — змішувач (21), а в режимі холостого ходу — шлангом безпосередньо в за дросельний простір. Робота двигуна на бензині забезпечується стандартною системою живлення бензином, яку підключено до карбюратора — змішувача (21).

Газобалонна установка для роботи на зрідженому газі

З балона(5) крізь витратний вентиль(19), магістральний вентиль(6) і газопровід(17) стиснений газ надходить у випарник(16), що обігрівається рідиною з системи охолодження двигуна. Потім крізь фільтр(11) газ надходить у редуктор(12), де його тиск зменшується майже до атмосферного. Контролюють робочу системи за допомогою манометрів.Пуск і прогрівання двигуна здійснюють на паровій фазі газу. Для цього відкривають паровий(18) і магістральний(6) вентилі. На короткий час двигун зупиняють вимиканням запалювання, а в разі зупинки на 1 .2 год. перекривають магістральний вентиль.

На днищі(5) балона є запобіжний клапан(2), наповнювальний вентиль із зворотнім клапаном, вентиль максимального заповнення бальна й датчик рівня зрідженого газу.

Для заповнення балона використовують вентиль(4). Заповнюють тільки 90%, що у разі розширеного газу під час нагрівання балон не зруйнувався. Рівень різкого газу в процесі заповнення контролюється за допомогою трубки-рівня вентиля-показчика(1). Водій контролює наявність газу за допомогою показчика(3).

ЩТО

Оглядом перевіряється:

  • кріплення газових балонів і герметичність з’єднань усієї газової системи.
  • геометричність арматури балонів і витрачених вертикалів.
  • з’єднання бензопроводів і електромагнітного клапана-фільтра.

ТО-1

Крім робіт, передбачених ЩТО, перевіряється:

  • робота запобіжного клапана газового редуктора високого тиску
  • Змащується різьба штоків магістрального, наповнювального та витратного вентилів
  • герметичність газової системи
  • пуск і робота двигуна на холостому ходу як на газі, так і на бензині

Обов'язкове проведення очищення й встановлення на місце фільтрувальних елементів магістрального фільтра та фільтра редуктора високого тиску.

ТО-2

Крім робіт, виконуваних під час ЩТО та ТО-1, перевіряється:

  • герметичність редукторів високого й низького тисків
  • тиск у першому й другому ступенях редуктора низького тиску
  • робота запобіжного клапана газового балона
  • робота манометрів високого й низького тисків
  • кріплення карбюратора й перехідника змішувача до карбюратора.
  • перевірка герметичності підігрівника
  • робота заслінки та її привода

Знятття ти промивка(заміна) повітряного фільтра, залити в його ванну свіжу оливу. Якщо потрібно, відрегулювати змішувач на мінімальний вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах двигуна.

СО

Передбачається розбирання, очищення й регулювання:

  • карбюратора-змішувача,
  • редукторів, фільтрів,
  • електромагнітних запірних клапанів.

Перевіряється тиск спрацювання запобіжного клапана редуктора високого тиску. Один раз у три роки проводиться огляд газових балонів. Готуючись до зимової експлуатації, зливається відстій і промивається бензобак автомобіля.

Переваги
  • Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають вищі антидетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стискання й поліпшити економічні показники двигуна.
  • Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення довкілля.
  • У разі застосування газу не зсувається плівка оливи зі стінок гільз і поршнів, зменшується нагароутворення в камерах згоряння; через відсутність конденсації пари бензину на стінки гільз циліндрів не розрізняють[Що?] олива, завдяки чому 1.5..2 рази збільшується термін служби двигуна й період зміни оливи.

Недоліки
  • у газобалонних автомобілів складніша система живлення
  • підвищуються вимоги щодо пожежо та вибухонебезпечності
  • потужність газових двигунів на 10-20 % менша порівняно з бензиновими

Заходи безпеки
  • До водіння й обслуговування газобалонних автомобілів, допускаються особи, які мають відповідну підготовку і склали іспити з техмінімуму та техніки безпеки. Виконувати технічне обслуговування газобалонних установок можуть тільки кваліфіковані слюсарі, які пройшли відповідну підготовку й мають посвідчення.
  • Регулярні роботи з двигуном, що працює слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видалення відпрацьованих газів.
  • Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.
  • Заправляти газобалонні установки можна тільки на газонаповнювальних станціях, коли двигун не працює. Під час заправляння балонів зрідженим газом треба берегтися обмороження.
  • Експлуатація газобалонних автомобілів з несправним газовим обладнанням і витіканням газу забороняється. Коли не вдається усунути витікання газу, його випускають в атмосферу (якомога далі від людей і джерел вогню).

Дизельний двигун переведений на роботу по газодизельному циклу

Існує багато схем переобладнання дизельного двигуна в газодизель, які можуть забезпечити відповідне співвідношення робочої суміші дизельного палива та газу. Економічна ефективність застосування газодизеля обумовлюється відсотком заміщення, і всі спроби збільшити відсоток заміщення рідкого палива газом призводять до дострокового виходу з ладу циліндро-поршневої групи та двигуна в цілому.[1] Всі відомі способи конвертування дизеля в газодизель не дають змоги визначити оптимальне співвідношення рідкого та газоподібного палив, що в свою чергу може вплинути на якісні показники роботи двигуна та економічну ефективність переобладнання дизеля в газодизель.[1] Теоретичними дослідженнями системи регулювання газодизеля, відмічають, що відсоток заміщення дизпалива газом залежить від величини навантаження на двигун.[1]

Інші гази

Бензинові автомобілі обладнані газобалонним устаткуванням, або автомобілі до яких додається транспортний газогенератор, можуть використовувати як паливо світильний газ або деревний.[3]

Аміак може використовуватись в двигунах з іскровим запалюванням та дизельних двигунах з незначними змінами.

Примітки
  1. Кухаренко П. М., Улексін В. А., Яцук В. М. Застосування палив ненафтового походження для живлення дизельних двигунів з нероздільною камерою згоряння[недоступне посилання з травня 2019] // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Збірник наукових праць Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine./ — 2010, № 144-3
  2. Авто на газу.
  3. Инж. Г.Самоль. Автомобили на газообразном топливе // «За рулем» — 1937. — №05 (с.: 11)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.