Гайнер Каров
Га́йнер Ка́ров (фр. Heiner Carow; нар. 19 вересня 1929, Росток, Німеччина — †31 січня 1997, Берлін, Німеччина) — німецький кінорежисер, сценарист. Віце-президент Академії мистецтв НДР.
Гайнер Каров | |
---|---|
нім. Heiner Carow | |
Гайнер Каров (ліворуч) з Вольфгангом Кольгаазе | |
Дата народження | 19 вересня 1929 |
Місце народження | Росток, Веймарська республіка |
Дата смерті | 31 січня 1997 (67 років) |
Місце смерті | Берлін, Німеччина |
Громадянство | НДР → Німеччина |
Професія | кінорежисер |
Роки активності | 1952 — 1996 |
Член у | Академія мистецтва НДРd |
Діти | Stefan Carowd[1] |
IMDb | ID 0139239 |
Гайнер Каров у Вікісховищі |
Біографія та творчість
Гайнер Каров народився 19 вересня 1929 року у місті Росток у купецькій сім'ї Ернста Карова (пом. 1945). Навчався на режисерських курсах при кіностудії «ДЕФА». У 1954–1956 роках працював в науково-популярному кіно. В ігровому кіно дебютував у 1957 році фільмом «Шериф Теді».
Фільм Гайнера Карова 1968 року «Росіяни йдуть» було звинувачено у «брудному модернізмі» та заборонено до показу в НДР, лише у 1987 році він вийшов на екрани[2].
У 1972 році Гайнер Каров поставив фільм «Легенда про Пауля і Паулу», яка стала одним з найуспішніших його режисерських робіт. Всесвітньо відомим Гайнер Каров став після фільму про життя геїв у Східній Німеччині «Камінґ-аут», який на 40-му Берлінському кінофестивалі у 1990 році отримав спеціального Срібного лева та Премію Тедді за найкращий ігровий фільм.
З початку 1990-х років Гайнер Каров працював на телебаченні.
Гайнер Каров був постійним учасником та членом журі Берлінського міжнародного кінофестивалю.
Особисте життя
З 1954 року до своєї смерті Гайнер Каров був одружений з монтажеркою Евелін Каров (нар. 1931). Помер 31 січня 1997 року у Берліні.
Фільмографія (вибіркова)
За час своєї режисерської кар'єри Гайнер Каров поставив близько 30-ти документальних, та ігрових кіно- та телефільмів.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
1955 | Щоденник Мартіна | Martins Tagebuch | документальний |
1957 | Шериф Тедді | Sheriff Teddy | |
1959 | Вони звали його Аміго | Sie nannten ihn Amigo | |
1960 | Життя починається | Das Leben beginnt | |
1964 | Весілля в Леннекені | Die Hochzeit von Länneken | |
1966 | Подорож в Зундевіт | Die Reise nach Sundevit | |
1966 | Росіяни йдуть | Die Russen kommen | (вийшов у прокат у 1987-му) |
1970 | Кар'єра | Karriere | |
1972 | Легенда про Пауля і Паулу | Die Legende von Paul und Paula | |
1975 | Ікар | Ikarus | |
1978 | Поки смерть вас не розлучить | Bis daß der Tod euch scheidet | |
1987 | Так багато марень | So viele Träume | |
1989 | Камінґ-аут | Coming Out | |
1991 | Поховання графині | Begräbnis einer Gräfin | |
1992 | Зниклий | Die Verfehlung | |
Визнання
Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
---|---|---|---|---|
Кінофестиваль Leipzig DOK | ||||
1956 | Золотий голуб | Щоденник Мартіна | Нагорода | |
Кінофестиваль в Еберсвальде (НДР) | ||||
1980 | Приз журі | Поки смерть вас не розлучить | Номінація | |
1988 | Приз журі найкращому режисерові | Росіяни йдуть | Нагорода | |
1990 | Камінґ-аут | Номінація | ||
Берлінський кінофестиваль | ||||
1987 | Золотий ведмідь | Так багато марень | Номінація | |
1990 | Камінґ-аут | Номінація | ||
Срібний ведмідь (за прояв поваги до прав людини, гуманізм і толерантність) |
Нагорода | |||
Премія Тедді | Нагорода | |||
Джерела
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. с. 173(рос.)
Примітки
Посилання
- Гайнер Каров на сайті IMDb (англ.)
- Гайнер Каров на сайті Filmportal.de
- Біографія Гайнера Карова на DEFA Film Library