Галерея Серпентайн

Галерея заснована в 1970 році й розташована в класичному чайному павільйоні 1934 роки. Свою назву галерея дістала від розташованого неподалік озера Серпентайн.

У галереї експонувалися такі відомі автори, як Ман Рей, Генрі Мур, Енді Уорхол, Паула Рего, Бріджет Райлі, Алан МакКоллум, Демієн Герст і Джеф Кунс.

На майданчику перед входом у постійній експозиції знаходиться спільна робота Яна Гамільтона Фінлея і Пітера Коутса, присвячена Діані, принцесі Уельській, колишній покровительці галереї.

У 2006 році Галерея Серпентайн представила масштабну виставку сучасного Китайського мистецтва. Виставка під назвою «Китайська електростанція: Частина перша» розмістилася у списаній вугільній електростанції на півдні Лондона, що дозволило публіці заглянути всередину відомої пам'ятки.

У перші роки після відкриття галерея працювала тільки в літній період. У 1991 році директором галереї було призначено Джулію Пейтон-Джонс, і під її керівництвом галерея була значно оновлена. У 2006 році куратор Ханс-Ульріх Обрист був призначений на посаду співдиректора по виставках і програмах, і директором по міжнародних проектах.

Галерея Серпентайн щорічно притягає архітекторів зі світовим ім'ям для проектування тимчасових павільйонів на своїй території. Павільйони є унікальними зразками сучасної архітектури. Усередині цих споруд проходять спеціальні кінопокази, обговорення, а також розташовується кафе. Замовлення на проектування павільйону часто розглядають як різновид премії для архітектора[3].

З 2000 року в галереї Серпентайн були розміщені тимчасові павільйони багатьох ведучих архітекторів:

• 2000 — Заха Хадід[4]
• 2001 — Даніель Лібескінд із Сесіл Балмонд[5]
• 2002 — Тойоо Іто із Сесіл Балмонд[6]
• 2003 — Оскар Німеєр[7]
• 2005 — Алвару Сіза та Едуарду Соуту де Моура із Сесіл Балмонд[8]
• 2006 — Рем Колхас з Сесіл Балмонд та Arup [9]
• 2007 — до павільйону «Lilias»:Заха Хадід[10]
• 2007 — Олафур Еліассон та Кьєтіл Торсен[11]
• 2008 — Френк Гері[12]
• 2009 — SANAA[13]
• 2010 — Жан Нувель[14]
• 2011 — Петер Цумтор[3]
• 2012 — Ай Вейвей і архітектурне бюро «Herzog & de Meuron Architekten»[15]
• 2013 — Соу Фудзімото[16]
• 2014 — Смільян Радич[17]
• 2015 — SelgasCano[18]
• 2016 — Бьярке Інгельс[19]

Через налогові претензії Ай Вейвей не міг полишити Китай, тому роботи по будівництву свого павільйону він координував по «Скайпу»[20].

• Фотогалерея тимчасових павільйонів
• 
  Тойоо Іто із Сесіл Балмонд. 2002
• 
  Олафур Еліассон та Кьєтіл Торсен. 2007.
• 
  Френк Гері. 2008
• 
  SANAA. 2009
• 
  Жан Нувель. 2010
• 
  Петер Цумтор. 2011
• 
  Ай Вейвей і «Herzog & de Meuron Architekten». 2012.
• 
  Соу Фудзімото. 2013
• 
  Смільян Радич. 2014

• Офіційний сайт Галереї Серпентайн Архівовано 24 вересня 2013 у Wayback Machine.
• Пряме посилання на сторінку зі всіма тимчасовими павільйонами галереї Серпентайн Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.
• Serpentine Gallery Artabase page Архівовано 18 лютого 2010 у Wayback Machine.