Заха Хадід
Дама За́ха Мохаммад Хаді́д (англ. Zaha Mohammad Hadid; 31 жовтня 1950, Багдад, Ірак — 31 березня 2016, Маямі, США) — британська архітекторка іракського походження, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури 2004 року. Представниця деконструктивістського напрямку в архітектурі. Засновниця архітектурного бюро Zaha Hadid Architects.
Біографія
Народилася у Багдаді (Ірак) у 1950 році. Дочка колишнього Міністра фінансів Іраку Мохаммада Хадіда, який був на посаді у 1958—1963 рр. Отримала науковий ступінь з математики у Американському Університеті в Бейруті перед переїздом на навчання до лондонської Школи Архітектури при Асоціації Архітектури. Після закінчення школи працювала зі своїми колишніми викладачами Ремом Колгасом та Елією Зенгелісом у роттердамському архітектурному бюро Office for Metropolitan Architecture, ставши одним з його співзасновників у 1977 році.
Дипломний проєкт Заги Хадід називався «Тектонік Малевича» (К. Малевич (1878—†1935) ). У змісті проєкту відобразилися мистецькі ідеї іншого вихідця з України харків'янина В. Татліна (1885—†1956).
У 1980 році відкрила у Лондоні власне архітектурне бюро Zaha Hadid Architects. Протягом 1980-их викладала у Асоціації Архітектури та інших престижних закладах у всьому світі. Керувала кафедрою Кендзо Танге у Вищій Школі Дизайну при Гарвардському Університеті, кафедрою Саллівена у Школі Архітектури при Іллінойському університеті в Чикаго.
Будинки за проєктам Захи Хадід зведені в різних країнах світу — від Німеччини і Італії до Гонконгу і Азербайджану. Серед її проєктів — лондонський олімпійський комплекс водних видів спорту, оперний театр в Гуанчжоу (Китай), Центр Гейдара Алієва у Баку, також вона розробила проєкт одного з стадіонів для чемпіонату світу з футболу у Катарі у 2022 році[10].
Заха Хадід — перша жінка нагороджена Прітцкерівською премією, а також перша і єдина жінка, що отримала Королівську золоту медаль RIBA.
31 березня 2016 року у віці 65 років померла від серцевого нападу в Маямі, де лікувалася від бронхіту.
Нагороди
- Прітцкерівська премія (2004)
- Стерлінгівська премія (2010, 2011)
- Королівська золота медаль RIBA (2016)
- Дама-командор Ордена Британської імперії
Ранні будівлі (1991—2005)
- Бергісельська вежа для лижних стрибків, Інсбрук, Австрія (1999-2002)
- Центр сучасного мистецтва, Цинциннаті (1997-2003)
- Науковий центр «Phæno», Вольфсбург, Німеччина (2000-2005)
- Науковий центр «Phæno» усередині
- Одна з будівель музею «Ordrupgaard», Копенгаген, Данія (2001-2005)
Великі проєкти (2006—2010)
- Мостовий павільйон у Сарагосі, Іспанія (2005–2008)
- Інтер'єр Національного музею 21-го століття у Римі, Італія (1998–2010)
- Оперний театр Гуанчжоу, Гуанчжоу, Китай (2003–2010)
Великі проєкти (2011—2012)
- Музей Ріверсайд, Глазго, Шотландія (2004–2011)
- Центр водних видів спорту, збудований до Літніх олімпійських ігор 2012 року, Лондон (2005–2012)
- Галактичне СОХО у Пекіні, Китай (2008–2012)
Примітки
- https://music.youtube.com/watch?v=VRjHr-5jt2s&list=RDAMVMVRjHr-5jt2s
- 建築家ザハ・ハディドさん死去 新国立の旧計画デザイン — 朝日新聞社, 2017.
- YouTube video
- Encyclopædia Britannica
- http://nyti.ms/22S2VgZ
- http://www.zaha-hadid.com/architecture/lilium-tower/
- https://www.dezeen.com/2018/04/12/zaha-hadid-architecture-vladislav-doronin-capital-hill-residence-moscow-russia/
- https://www.architecturaldigest.com/story/zaha-hadid-only-private-residential-home-now-completed
- https://www.curbed.com/2018/4/13/17234648/zaha-hadid-capital-hill-residence-vladislav-doronin
- Померла архітекторка авангардистка Заха Хадід
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заха Хадід
Література
- Офіційний сайт Заги Хадід
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.