Ай Вейвей

Ай Вейвей (англ. Ai Weiwei; кит. 艾未未; * 28 серпня 1957, Пекін) — китайський представник сучасного мистецтва, художник, скульптор, фотограф та громадський активіст. Відомий, зокрема, своєю відкритою критикою китайського уряду стосовно дотримання прав людини, за що зазнавав переслідувань. Провадив дослідження корупції в уряді, зокрема розслідував шкоду, завдану корупцією при будівництві шкіл у Сичуані, коли під час землетрусу 12 травня 2008 року зруйнувалися так звані tofu-dreg школи, збудовані для простих людей, що викликало хвилю протестів згорьованих батьків, чиї діти загинули. В 2011 році Ай Вейвей був заарештований в Столичному аеропорту Пекіна і був затриманий на 81 день без жодних висунутих офіційних звинувачень.[8]

Ай Вейвей
艾未未

Народження 18 травня 1957(1957-05-18)[1][2][3] (64 роки)
Пекін, КНР[1][4][…]
Національність китаєць
Країна Китай
Жанр скульптура, інсталяція, архітектура, фотографія
Навчання Нова школа дизайну Парсонсаd (1983)[5][6], Ліга студентів-художників Нью-Йорка (1986), Пекінська кіноакадеміяd, Пенсильванський університет і Університет Каліфорнії (Берклі)
Діяльність дизайнер
Вплив Марсель Дюшан, Енді Воргол
Член Берлінська академія мистецтв, Королівська академія мистецтв і група «Зірки»d
Твори Sunflower Seedsd
Батько Ай Цін
У шлюбі з Lu Qingd[7]
Нагороди

Посол совістіd (2015)

премія миру імені Леннона й Оноd (2016)

Бокал розсудливостіd (2010)

Václav Havel Prized (2012)

Сайт aiweiwei.com
 Ай Вейвей у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Ай Вейвей народився в Пекіні як син китайського опозиційного поета Ай Цін (англ. Ai Qing, в оригіналі Jiang (蔣)). У 1958 році його сім'ю за критику комуністичного режиму з однорічним на той час Ай було заслано до трудового табору в провінцію в Південному Китаї (Beidahuang, Хейлунцзян). Згодом, у 1961 році, вони були заслані в Шихезі в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, Маньчжурія, де жили 16 років.

Життя в Америці

Від 1978 року навчався в Пекінській кіноакадемії разом з режисерами Чень Кайге та Чжан Їмоу. В тому ж 1978 році був одним з засновників мистецької групи «Зірки», разом з Ma Desheng, Wang Keping, Huang Rui, Li Shuang, Ah Cheng та Qu Leilei. Група розпалася в 1983, але Ай Вевей продовжував брати участь в регулярних шоу групи Зірки,[9] а також в ретроспективній виставці в Пекіні в 2007 році «Походження бачення»[10]. Між 1981 та 1993 проживав в США, перші декілька років жив у Філадельфії і Сан Франциско. Вивчав англійську мову в університеті Пенсильванії і в Каліфорнійському університеті Берклі. Потім переїхав в Нью-Йорк, де недовго навчався в Школі дизайну Парсонс. Ай прослухав курси Ліги студентів-художників у Нью-Йорку в 1993—1996 рр., де вчився разом з Брюсом Дофманом, Кноксом Мартіном і Річардом Поусет-Дартом. Він пізніше кинув школу, і жив, малюючи портрети на вулиці і за випадкові підробітки. В цей період часу Ай Вейвей під впливом Марселя Дюшана, Андрія Ворхоли та Джаспера Джонса почав створювати концептуальне мистецтво видозмінюючи «готові об'єкти».

Під час проживання в Нью-Йорку, відвідуючи поетичні зустрічі, Ай Вейвей подружився з поетом-бітником Аланом Гінзбергом, який прочитав на одній з них декілька поем про Китай. Гінзберг поїхав до Китаю, де зустрівся з батьком Ай, поетом Ай Ціном і став його другом.

10 років живучи в Іст-Віледжі, Манхеттен, Нью-Йорк, Ай Вейвей не розставався з фотоапаратом, в результаті вибрана колекція стала відомою як Нью-Йоркські фотографії[11].

В той самий час Ай Вейвей пристрасно захоплюється грою в карти блекджек і є частим відвідувачем казино в Атлантік-сіті.

Він все ще розглядається в азартних іграх як найвищий професійний блекджек-гравець відповідно до статті, опублікованої на сайті blackjackchamp.com.

Повернення до Китаю

1993 року повернувся до Пекіну через хворобу батька.

В Пекіні він допомагає встановитися авангардній мистецькій комуні Beijing East Village, а також видає трилогію книг з китайським куратором Фенг Бої (Feng Boyi): Книга з чорною обкладинкою (1994 р.), Книга з білою обкладинкою(1995 р.), Книга з сірою обкладинкою(1997 р.).

В 1999 році Ай Вейвей переїхав на північний схід Пекіну в провінцію Caochangdi, яка має дуже драматичну історію і постраждала під час створення колгоспів після Культурної революції (Великої пролетарської революції) і побудував будинок — мистецьку студію, його перший сільськогосподарський проект. Згідно свого інтересу до архітектури в 2003 році він заснував студію FAKE Design. В 2000 році він один з кураторів мистецької виставки «Fuck off» разом з Фенг Бої, Шанхай.

Ай пошлюбив акторку Лі Квінг і має сина з позашлюбних відносин.

Політична активність і контраверсії

Інтернет діяльність

В 2005 Ай Вейвей був запрошений до блогерської діяльності на найбільшій платформі в Китаї Sina Weibo. Він запостив свій перший блог 19 листопада. За 4 роки він запустив «стійкий потік крихітних соціальних коментарів, критики державної політики, думок про мистецтво та архітектуру, автобіографічні твори».[12] Блог був закритий 28 травня 2009 року. Після цього Ай Вейвей щодня 8 годин постить на Twitter платформі. Переважно він писав китайською, використовуючи акаунт @aiww. 31 грудня 2013 року Ай оголосив, що він більше не буде твітити, але акаунт нагадував про себе ретвітами і інстаграмними постами.

Ай Вейвей підтримував міжнародну петицію про амністію іранського кінорежисера Хосейна Райябйана (Hossein Rajabian) і його брата, музиканта Мехді Райабйана (Mehdi Rajabian) і постив новини на Твіттері.

Творчість

В своїх роботах Ай Вейвей коментує значні зміни в китайському суспільстві через економічний підйом. Ай Вейвей консультував швейцарське архітектурне бюро Herzog & de Meuron Architekten для створення Пекінського національного стадіону для Олімпійських ігор 2008 року.

Премії

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129428205 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. Універсальна Енциклопедія — Encyclopædia Britannica.
  4. http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=weiwei&role=&nation=&prev_page=1&subjectid=500125586
  5. Ai Weiwei // Interview / N. Haramis — NYC: 2013. — ISSN 0149-8932
  6. https://www.newschool.edu/parsons/notable-alumni/
  7. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  8. China Baffled by Support for Imprisoned Activist Ai Weiwei. VOA (англ.). Процитовано 30 серпня 2018.
  9. The Stars: Ten Years. 1989 (Hanart Gallery, Hong Kong and Taipei)
  10. Ai Weiwei. Widewalls. Процитовано 30 серпня 2018.
  11. Tancock, John. «Prelude: Ai Weiwei in New York», in Ai Weiwei: New York Photographs 1983—1993. Three Shadows Photography Art Center, Beijing and Chambers Fine Art, Beijing/New York, 2010.
  12. Ai Weiwei's Blog: Writings, Interviews, and Digital Rants 2006—2009. Cambridge, MA: MIT Press.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.