Галовський де Ласерда Едмар
Едмар Галовський де Ласерда Апаресіда[1] (порт. Edmar Halovskyi de Lacerda Aparecida; нар. 16 червня 1980, Можі-дас-Крузіс, штат Сан-Паулу, Бразилія) — український[2] футболіст бразильського походження, що виступає на позиції атакувального півзахисника. Колишній гравець національної збірної України. З 24 липня 2019 року — асистент головного тренера харківського клубу «Металіст 1925»[3].
Едмар Галовський де Ласерда | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Едмар Галовський де Ласерда Апаресіда | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 16 червня 1980 (41 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Можі-дас-Крузіс, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 69 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | Ігри (голи) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2011—2014 | Україна | 15 (1) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Початок кар'єри
У 19 років став професійним футболістом, приєднавшись до складу «Індепенденте» в 1999 році. За цей клуб він зіграв 34 матчі і забив 10 м'ячів. Згодом перейшов до клубу «Пауліста», де грав два роки. Але взяв участь лише в 15 матчах і забив 2 м'ячі. Попри це, його помітив бразильський гранд — «Інтернасьйонал». Там він зіграв 30 матчів і забив 7 м'ячів.
«Таврія»
До України Едмар приїхав на початку 2003 року. Протягом майже п'яти років він виступав у складі «Таврії», а влітку 2007 року став гравцем харківського «Металіста». Усього в чемпіонатах України він зіграв 222 матчі і забив 29 голів. Певний час був капітаном «Таврії», у деяких матчах виводив у подібній ролі на поле «Металіст».
«Металіст»
У серпні 2007 року Едмар, який уже встиг зіграти кілька матчів у чемпіонаті за «Таврію», перейшов у харківський «Металіст», який посилював склад перед своїм дебютом у Кубку УЄФА. 20 вересня 2007 Едмар своїм голом дозволив «Металісту» сенсаційно зіграти внічию (1:1) з іменитим «Евертоном» на його стадіоні «Гудісон Парк». У відповідному матчі, що відбувся через 2 тижні, Едмар знову забив англійцям, однак це не врятувало його команду від поразки з рахунком 2:3.
У грудні 2008 одружився з кримчанкою Тетяною і взяв подвійне прізвище. У березні 2011 прийняв українське громадянство.
28 липня 2011 року вперше отримав виклик до національної збірної України на матч проти збірної Швеції в Харкові 10 серпня (0:1). Дебютував у збірній, замінивши на 73-й хвилині Руслана Ротаня.
14 серпня 2013 року в товариському матчі зі збірною Ізраїлю на стадіоні НСК «Олімпійський» став автором двох гольових передач на Руслана Ротаня і Євгена Селезньова, а 6 вересня долучився до розгрому команди Сан-Марино з рахунком 9:0, забивши гол на 33-й хвилині матчу.
У лютому 2015 року покинув харківський «Металіст» у зв'язку з невиплатою заробітної платні[4].
«Дніпро»
17 серпня 2015 року Едмар оформив контракт з дніпропетровським «Дніпром» строком на один рік. «Дніпро» підписав Едмара вільним агентом, після того, як той покинув харківський «Металіст»[5]. Але вже влітку 2016 року, як і більшість гравців, розірвав з клубом контракт.
«Бока-Ратон» і «Металіст 1925»
У лютому 2017 року було оголошено, що Едмар підписав контракт з аматорським клубом із США «Бока-Ратон».[6] Також він буде послом клубу у Східній Європі.
23 липня 2017 року Едмар став гравцем харківського клубу «Металіст 1925».[7] У липні — вересні футболіст зіграв за харків'ян 9 матчів, у яких незмінно виходив на поле в основному складі та з капітанською пов'язкою, і забив 2 м'ячі.[8]
У другій половині вересня 2017 року Едмар поїхав до США,[9][10] де знову виступав за «Бока-Ратон».[11][12]
У січні 2018 року Едмар разом з іншими колишніми гравцями української національної збірної брав участь у іграх збірної України серед ветеранів під керівництвом Анатолія Дем’яненка.[13]
13 березня 2018 року Едмар прибув у розташування «Металіста 1925» у Туреччині, де харківська команда проводила заключний етап підготовки до третього кола Чемпіонату України у другій лізі.[14]
Матчі за збірну України
# | Дата | Стадіон | Суперник | Рахунок | Турнір | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
01. | 10.08.2011 | ОСК «Металіст», Харків | Швеція | 0:1 | товариський | |||
02. | 02.06.2013 | НСК «Олімпійський», Київ | Камерун | 0:0 | товариський | |||
03. | 08.06.2013 | «Под Горіцом», Подгориця | Чорногорія | 0:4 | Відбірковий ЧС-2014 | |||
04. | 14.08.2013 | НСК «Олімпійський», Київ | Ізраїль | 2:0 | товариський | |||
05. | 06.09.2013 | «Арена Львів», Львів | Сан-Марино | 9:0 | Відбірковий ЧС-2014 | 33' | ||
06. | 10.09.2013 | НСК «Олімпійський», Київ | Англія | 0:0 | Відбірковий ЧС-2014 | |||
07. | 12.10.2013 | ОСК «Металіст», Харків | Польща | 1:0 | Відбірковий ЧС-2014 | 8' | ||
08. | 15.11.2013 | НСК «Олімпійський», Київ | Франція | 2:0 | Відбірковий ЧС-2014 (плей-оф) | |||
09. | 19.11.2013 | «Стад де Франс», Сен-Дені | Франція | 3:0 | Відбірковий ЧС-2014 (плей-оф) | |||
10. | 05.03.2014 | «Антоніс Пападопулос», Ларнака | США | 2:0 | товариський | |||
11. | 22.05.2014 | Стадіон «Динамо», Київ | Нігер | 2:1 | товариський | 37' | ||
12. | 03.09.2014 | НСК «Олімпійський», Київ | Молдова | 1:0 | товариський |
Досягнення
- У вересні 2010 року півзахисник «Металіста» Едмар провів свій 200-й матч у чемпіонаті України. Він став першим із легіонерів далекого зарубіжжя, які досягли цього рубежу. На той час 117 зустрічей бразилець відіграв за «Таврію», 83 — за свій тодішній клуб «Металіст»[15].
Примітки
- Указ Президента України № 255/2011 від 3 березня 2011 року «Про прийняття до громадянства України Абасова Р. А., Абу Дауда В. Г., Авагян Н. А. та інших осіб».
- Едмар став громадянином України. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 20 липня 2013.
- Едмар приєднався до тренерського штабу М1925. metalist1925.com. Металіст 1925. Процитовано 24 липня 2019.
- Футболіст Едмар покинув харківський «Металіст»
- Едмар — гравець «Дніпра» (рос.)
- Едмар став гравцем клубу з США (укр.). Процитовано 22 лютого 2017.
- Едмар Галовський де Ласерда — гравець ФК «Металіст 1925» (рос.). Процитовано 23 липня 2017.
- «Металіст 1925». Підсумки виступів у літньо-осінній частині сезону. Процитовано 2 лютого 2018.
- «Металіст 1925». Далі без Едмара. АТН (рос.). 18 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
- Едмар полетів до США. metalist1925.com. Металіст 1925.
- Едмар продовжить кар'єру в американському клубі «Бока Ратон». Sportarena (рос.). 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
- Edmar Lacerda
- Збірна ветеранів України провела переможне турне Бразилією та Аргентиною. ffu.ua. Федерація футболу України. Процитовано 2 березня 2018.
- Едмар приєднався до «Металіста 1925». fc-metalist.com.
- Едмар: «Перед Україною я у великому боргу» (рос.)
Посилання
- Едмар відверто про себе, ФК «Металіст», ФК «Дніпро», збірну | Програма «Мова футболу» | 29.05.2017 (ВІДЕО)
- Едмар Галовський де Ласерда: про себе, бразильців, «Металіст» | Програма Мова футболу №53 | 29.11.2010
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Галовський де Ласерда Едмар на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Бразильцю відкрито шлях до збірної України Стаття на сайті радіостанції «Deutsche Welle» від 7 березня 2011 року