Селезньов Євген Олександрович

Народився 20 липня 1985 року в Макіївці (Донецька область). Навчання футболу починав в Академії макіївського «Шахтаря» і ДЮСШ-3 (Маріуполь). З 1999 по 2001 роки перебував у системі ФК «Донбас». У 2001 році перейшов до Академії донецького «Шахтаря». У 2002 році розпочав професіональну кар'єру у фарм-клубах «Шахтаря» — «Шахтар-3» і «Шахтар-2», за які в сумі провів 64 матчі і забив 28 голів.

Взимку 2007 року був відданий в оренду у київський «Арсенал». У Вищій лізі України дебютував 4 березня 2007 року в матчі проти одеського «Чорноморця» (2:0). У червні 2008 року, повернувшись з оренди, підписав новий контракт з «Шахтарем» до 2013 року, але відіграв за донецьку команду лише один сезон 2008/09, ставши разом з командою володарем Кубка УЄФА.

25 липня 2009 року Євген перейшов до складу дніпропетровського «Дніпра»[1], сума трансферу склала 4,5 млн €[2]. У першому ж сезоні в новій команді став основним нападником, провівши в чемпіонаті України 27 матчів, у яких забив 13 голів. У наступному сезоні Селезньов став найкращим бомбардиром чемпіонату України, забивши 17 м'ячів і випередивши форварда «Металіста» Марко Девича на 3 голи. Загалом, відігравши у Дніпропетровську два сезони, нападник провів у чемпіонаті 51 гру і забив 30 голів.

В червні 2011 року Селезньов повернувся до «Шахтаря»[3]. У першому ж матчі чемпіонату, 10 липня, він відзначився голом у матчі з «Оболонню», який «гірники» виграли 4:0[4][5]. 2 жовтня, в домашньому матчі проти луганської «Зорі», відзначився дублем[6]. 27 листопада у виїзній грі 17-го туру чемпіонату проти львівських «Карпат» також забив два м'ячі[7]. Загалом у сезоні 2011/12, разом із Майконом, став найкращим бомбардиром чемпіонату, а «Шахтар» —чемпіоном України та володарем Кубка.

Євген Селезньов під час виступів за «Дніпро». 30 серпня 2015.

У кінці серпня 2012 року знову приєднався до «Дніпра»[8]. Перший гол забив у 9 турі чемпіонату України в матчі проти «Чорноморця» (1:0). У сезоні 2013/14 «Дніпро» вдруге в історії виграв срібні медалі чемпіонату України. У тому сезоні Селезньов забив 13 голів, але найкращим бомбардиром чемпіонату з 20 голами став нападник «Шахтаря» Луїс Адріану. А вже наступного року Євген разом із дніпровцями дійшов до фіналу Ліги Європи[9], забивши важливі м'ячі в півфінальних матчах проти «Наполі»: один гол у першому матчі був забитий з офсайду, але зарахований[10]. У фіналі вийшов на заміну, але дніпряни програли іспанській «Севільї» 2:3. 4 квітня 2015 року відзначився дублем у матчі проти «Ворскли» і став рекордсменом «Дніпра» за забитими м'ячами у чемпіонаті України[11]. У матчі проти «Сталі» оформив покер.

Влітку 2015 року в «Дніпрі» почались фінансові проблеми, а Селезньов, після відходу Николи Калинича і Євгена Коноплянки, став головним бомбардиром команди. У Лізі Європи «дніпряни» не вийшли з групи, але Селезньов продемонстрував хорошу гру, врятувавши «Дніпро» від поразки у першому турі від «Лаціо» на «Дніпро-Арені», а єдиний його гол у виїзному матчі з «Русенборгом» став для «Дніпра» переможним.

У лютому 2016 року Селезньов отримав статус вільного агента. «Дніпро» заборгував нападнику більше мільйона євро по старих платежах, а також затриману зарплатню за кілька місяців. Керівництво клубу і гравець домовилися, що Селезньов пробачає борги, а «Дніпро» відпускає його в інший клуб на безоплатній основі[12].

25 лютого 2016 року безкоштовно перейшов у російський клуб «Кубань»[13]. Як розповів сам футболіст, він також мав пропозиції від англійських «Сандерленда» та «Астон Вілли»[14]. Євген мав стати другим найбільш високооплачуваним футболістом у клубі, заробляючи 1,2 мільйони євро на рік[15], але у підсумку, за словами агента футболіста Вадима Шаблія, Селезньов не отримав від російського клубу жодних грошей — ні зарплатні, ні підйомних.[16] 11 березня 2016 року в 20-му турі чемпіонату Росії він відзначився дебютним голом за «Кубань» у ворота «Крил Рад», який був забитий з пенальті. 9 травня того ж року, за обопільною згодою сторін, розірвав контракт із «Кубанню»[17].

14 травня 2016 року підписав контракт на 2 роки з донецьким «Шахтарем»[18][19][20], а згодом з'явився на першому тренуванні. В останніх матчах сезону участі не брав, а за першу половину сезону 2016/17 зіграв у семи матчах в усіх турнірах і в грудні 2016 року залишив «Шахтар» як вільний агент за обопільною згодою[21].

26 грудня 2016 року було офіційно оголошено про перехід Селезньова до лав турецького клубу «Карабюкспор»[22]. Дебютував 14 січня 2017 року, вийшовши у стартовому складі в домашньому матчі турецької Суперліги проти «Акхісар Беледієспора» (1:0) і на останніх хвилинах матчу отримав жовту картку. В грудні 2017 року покинув клуб[23].

5 грудня 2017 року офіційно став гравцем «Акхісар Беледієспору», підписавши контракт на 2,5 роки[24]. У сезоні 2017/18 у складі цієї команди став володарем Кубка[25] та Суперкубка Туреччини[26].

10 січня 2019 року Селезньов перейшов на правах оренди до кінця сезону до іспанського клубу «Малага»[27]. Дебютував 20 січня в матчі проти «Луго», замінивши на 67-й хвилині Ренату Сантуша за рахунку 1:1 і взяв участь у переможному голі. Після 12 матчів в Сегунді, в яких нападник не забив жодного голу, «Малага» оголосила про розірвання контракту[28][29].

Влітку 2019 повернувся до Туреччини, ставши гравцем «Бурсаспора», у складі якого в сезоні 2019/20 забив 10 голів у 28 іграх другого турецького дивізіону.

У вересні 2020 року Селезньов повернувся до України і підписав контракт з «Колосом» (Ковалівка)[30]. Повернувшись в УПЛ Євген поставив перед собою мету — стати найкращим бомбардиром в історії турніру, для цього йому потрібно було забити 14 м'ячів[31].

Влітку 2021 року перейшов до клубу «Минай».

Станом на 5 грудня 2015 року:

Сезон	Команда	Чемпіонат			Кубок			Єврокубки			Інші кубки			Всього
		Змаг.	Матчі	Голи	Змаг.	Матчі	Голи	Змаг.	Матчі	Голи	Змаг.	Матчі	Голи	Матчі	Голи
2002—2003	Шахтар-3	2Л	16	4	—	—	—	—	—	—	-	—	—	16	4
2003—2004		2Л	25	5	—	—	—	—	—	—	—	—	—	25	5
Всього в Шахтарі-3			41	9										41	9
2003—2004	Шахтар-2	1Л	3	0	—	—	—	—	—	—	-	—	—	3	0
2004—2005		1Л	19	8	—	—	—	—	—	—	—	—	—	19	8
2005—2006		1Л	30	11	—	—	—	—	—	—	—	—	—	30	11
Всього в Шахтарі-2			52	19										52	19
2006—2007	Арсенал (Київ)	ВЛ	12	2	КУ	0	0	—	—	—	—	—	—	12	2
2007—2008		ВЛ	24	17	КУ	2	0	—	—	—	—	—	—	26	17
Всього в Арсеналі			36	19		2	0							38	19
2008—2009	Шахтар (Донецьк)	ПЛ	26	7	КУ	3	2	ЛЧ/КУ	3+2[35]	1+1[36]	СКУ	1	0	35	11
Всього в Шахтарі			26	7		3	2		5	2		1	0	35	11
2009–2010	Дніпро	ПЛ	27	13	КУ	3	4	—	—	—	—	—	—	30	17
2010–2011		ПЛ	24	17	КУ	3	1	ЛЄ	4	1	—	—	—	31	19
Всього в Дніпрі			51	30		6	5		4	1				61	36
2011—2012	Шахтар (Донецьк)	ПЛ	23	14	КУ	2	0	ЛЧ	3	1	СКУ	1	0	29	15
2012—2013		ПЛ	3	2	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	2
Всього в Шахтарі			26	16		2	0		3	1		1	0	32	17
2012–2013	Дніпро	ПЛ	22	7	КУ	4	0	ЛЄ	6	3	—	—	—	32	10
2013–2014		ПЛ	29	13	КУ	1	1	ЛЄ	7	2	—	—	—	37	16
2014–2015		ПЛ	21	8	КУ	5	3	ЛЧ/ЛЄ	2+11	0+2	—	—	—	39	13
2015–2016		ПЛ	16	10	КУ	2	1	ЛЄ	5	2	—	—	—	23	13
Всього в Дніпрі			88	38		12	5		31	9				131	52
Всього			320	138		25	12		43	13		2	0	390	163

ПЛ — прем'єр-ліга

Дані наведені станом на 27 травня 2016 року