Ганна Нойман

Ганна народилася 12 лютого 1914 року в Ланквіці, Штеґліц-Целєндорф (нині район Берліна), Німеччина. Наймолодша з трьох дітей Германа та Катаріни фон Камерер. Через смерть батька на початку Першої світової війни дохід сім'ї був мізерним, тож з тринадцяти років Ганна почала навчати школярів.[6][7]

Після двох років приватної школи, в 1922 році Ганна вступила до гімназії для дівчат Ауґуште-Вікторія-Шулє. Вона закінчила гімназію на початку 1932 року, і вступила до Берлінського університету. Серед курсів з математики, які вона вивчала на першому році, були: Вступ до вищої математики (лектор — Георг Файґль), аналітична геометрія та проекційна геометрія (Людвіг Байбербах), диференційні та інтегральні обчислення, (Ерхард Шмідт), та теорія чисел (Фрідріх Шур) . Ганна також вивчала фізику і відвідувала лекції з психології, літератури та права. Після першого року навчання, Ганна отримала 75 % знижки на навчання і посаду помічника на неповну зайнятість у бібліотеці Математичного інституту.[8][6]

В січні 1933 року Ганна познайомилась з Бернхардом Нойманом. У березні 1933 року до влади прийшли нацисти, тож в серпні 1933 року Бернард, який був євреєм, переїхав до Кембриджа, Англія. На Пасху 1934 року Ганна відвідала Бернара в Лондоні, і вони таємно заручилися. Після цього вона повернулася до Німеччини, щоб продовжити навчання.[8]

Під час другого року навчання Ганна була частиною групи студентів, які намагалися запобігти зривам нацистами лекцій єврейських вчених, перевіряючи що серед присутніх лише справжні студенти. Вона втратила роботу в Інституті математики, імовірно через таку діяльність. Проте до втрати роботи вона отримала цілковиту знижку на навчання, і до кінця курсу навчалася безкоштовно.[8]

Опісля Ганна вивчала математику, фізику та філософію. Вона закінчила навчання в 1936 році, з відзнакою в області математики і фізики. Вона почала навчатися на аспірантурі в Геттінгенському університеті в 1937 році, з науковим керівником Гельмутом Гассе.[8]

В той час Бернгард і Ганна листувалися анонімно через друзів, і змогли зустрітися тільки один раз, в Данії 1936 року, коли Бернгард їздив на Міжнародний конгрес математиків в Осло. У липні 1938 року Ганна переїхала до Англії. Вона вийшла заміж за Бернгарда в грудні 1938 року, в Кардіффі. У них народилося п'ятеро дітей. Подружжя Нойманів переїхало до Оксфорда в 1940 році.

Ганна завершила аспірантуру, вивчаючи теорію груп у Товаристві домашніх студентів (Оксфорд) в 1944 році під керівництвом Ольги Таусскі-Тодд. Вона написала дисертацію на тему «Структура підгрупи вільних продуктів в групах з об'єднаними підгрупами». Ганна отримала нагороду від Оксфордського університету за свої публікації.[6]

Після отримання громадянства Великої Британії, вона почала викладати в університеті Халла з 1946 року. В 1958 року вона стала лектором на кафедрі математики Манчестерського коледжу науки і техніки (пізніше UMIST). У 1961—1962 роках Ноймани провели рік в Інституті математичних наук Куранта.[6]

В серпні 1963 року, Ноймани переїхали до Австралії, щоб працювати в Австралійському національному університеті в Канберрі. У 1968—69 роках Ганна отримала роботу декана.

Ганна померла від церебральної аневризми під час лекційного туру в Оттаві, Онтаріо. В 1973 році на її честь була названа будівля Австралійського національного університету Чотири з її п'яти дітей стали математиками, зокрема Пітер Нойман .[6]

Її найбільш популярна робота — «Різновиди груп» — була опублікована в 1967 році. Вона опублікувала 34 статті, більшість з яких у міжнародних журналах.[6]

На час призначення Ганни в АНУ, в університеті відкрили нову програму з математики, для якої шукали професора, який би займався цим курсом. Нойман

..почала організовувати курси, які показували б студентам математику, якою вона її бачила. Вона була в змозі ввести в перший рік курсу, який до цього повністю складався з розв'язування завдань, лекційний тиждень введення в математику в стилі Фейгль-Рорбах. Наступні курси алгебри відобразили її власні погляди. ЇЇ стиль викладання був спрямований на те, щоб зробити абстрактні ідеї доступнішими для сприйняття використовуючи конкретні приклади і вправи.[8]

• Член Австралійської академії наук, обрана у 1969 році.
• Член Австралійського педагогічного коледжу, обрана у 1970 році.
• Дві будівлі Австралійського національного університету названі на її честь .

• Гіпотеза Ганни Нойман

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганна Нойман