Гансгорен
Гансгорен (нід. Ganshoren МФА: [ˈʝɑnsˌ(ɦ)oːrə(n)] вимовафайл, фр. Ganshoren МФА: [ɡɑ̃soˈʁen]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 2,46 км ². Населення комуни становить 23059 осіб (2011 рік).
комуна
Координати 50°52′01″ пн. ш. 4°18′00″ сх. д.
|
Історія
Перша згадка про Гансгорен відноситься до 1112 року. 1659 року комуна разом з іншими селами, серед яких було і Жет, стала частиною маєтностей одного дворянина. Під час залежності Бельгії від Франції Гансгорен було приєднано до села Жет, однак за законом від 31 березня 1841 року комуна стала знову окремим населеним пунктом. Тоді тут проживало близько 900 мешканців. До 1925 року Гансгорен залишався селом, однак приблизно з цього часу почалася його урбанізація, з часом воно стало частиною брюссельської агломерації.[4]
Населення
Рік | 1841[4] | 1846 | 1856 | 1866 | 1876 | 1880 | 1890 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення | ~900 | 1015 | 1040 | 1119 | 1430 | 1584 | 2098 |
Рік | 1900 | 1910 | 1920 | 1930 | 1947 | 1961 | 1970 | 1977 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 2872 | 4191 | 4451 | 5527 | 9092 | 15.346 | 21.147 | 22.353 | 21.593 | 21.059 | 20.581 | 20.003 |
Рік | 2000 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 19757 | 20492 | 20609 | 20970 | 21395 | 21743 | 22160 | 22589 | 23059 |
Джерело: Населення Бельгії у 1990–2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. |
|
|
Посилання
- GeoNames — 2005.
- Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
- Список кодів населених пунктів Бельгії на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
- Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P 121.
- 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49.
- Commune de Ganshoren. 2010. P. 14.