Ганс Ган

Ганс Ган (нім. Hans Hahn; нар. 14 квітня 1914, Гота пом. 18 грудня 1982, Мюнхен) — німецький льотчик-ас (108 перемог), учасник Другої світової війни, кавалер Лицарського хреста з дубовим листям.

Ганс Ган
Hans Hahn
майор
Загальна інформація
Народження 14 квітня 1914(1914-04-14)
Гота, Німецька імперія
Смерть 18 грудня 1982(1982-12-18) (68 років)
Мюнхен, Німеччина
Військова служба
Роки служби 19341943
Приналежність  Третій Рейх
 Німеччина
Вид ЗС Військово-повітряні сили
Війни / битви
Командування
Jagdgeschwader 2
Jagdgeschwader 54
Нагороди та відзнаки
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
 Ганс Ган у Вікісховищі

Життєпис

Розпочав військову службу в 1934 році в піхоті у званні фанен-юнкера.

У листопаді 1935 року переведений в Люфтваффе, проходив льотну підготовку в навчальній ескадрильї під командуванням Вернера Мельдерса, де отримав звання лейтенанта.

Успішно займався спортом, був кандидатом у національну команду Німеччини з п'ятиборства на XI літніх Олімпійських іграх 1936 року в Берліні, але через хворобу не брав участь у змаганнях.

Після закінчення навчання служив у сформованій 4 січня 1936 134-ій винищувальній авіаційній ескадрі «Horst Wessel», що базувалася в районі Дортмунда.

Messerschmitt Bf 109 Ганса Гана, 1941
Focke-Wulf Fw 190 Ганса Гана, 1942

1 листопада 1937 року був призначений на посаду пілота-інструктора і командира 1-ї ескадрильї в школі військових льотчиків в районі міста Вернойхен.

У листопаді 1939 року у званні обер-лейтенанта призначений командиром 4-ї ескадрильї знову сформованої в Цербсті 2-ї винищувальної авіаційної ескадри «Richthofen».

Першу перемогу в повітряному бою здобув у 1940 році в ході Французької кампанії, збивши два винищувачі Hawker Hurricane. Був нагороджений Залізним хрестом 2-го (30 травня 1940 року) і 1-го (13 червня 1940 року) класів. В небі Франції і в період «Битви за Британію» збив 20 літаків противника, за що 24 вересня 1940 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

28 жовтня 1940 у званні гауптмана був призначений командиром III групи 2-ї винищувальної авіаційної ескадри «Ріхтгофен», що базувалася у Франції.

14 серпня 1941 року, за 41 перемогу у повітряних боях, нагороджений Дубовим листям до Лицарського Хреста (№ 32).

16 липня 1942 року нагороджений заснованим у вересні 1941 року Золотим німецьким хрестом.

19 листопада 1942 року, маючи на рахунку 68 збитих літаків, у званні майора, був призначений командиром II групи 54-ї винищувальної авіаційної ескадри «Grünherz», яка діяла на Східному фронті під Ленінградом, і за три місяці боїв здобув 40 перемог.

21 лютого 1943 року під час 560-го бойового вильоту через відмову двигуна після бою з радянським винищувачем Ла-5 здійснив вимушену посадку в районі міста Дем'янськ Новгородської області, на території, зайнятою Червоною Армією, і був узятий в полон.

Після звільнення з полону в 1950 році повернувся в Німеччину. Кілька років працював у хімічному концерні «Bayer AG», потім (до 1977 року) — на пороховому заводі «WANO Schwarzpulver GmbH».

Помер 18 грудня 1982 року в Мюнхені (ФРН).

Звання

Нагороди

Література

  • Wolfgang Hardtwig / Erhard H. Schütz (Hg.): Geschichte für Leser: populäre Geschichtsschreibung in Deutschland im 20. Jahrhundert, Franz Steiner Verlag, Wiesbaden 2005, ISBN 3515087559, S. 190

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.