Jagdgeschwader 54
54-та винищувальна ескадра «Зелене серце» (нім. Jagdgeschwader 54 (JG 54) «Grünherz») — винищувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. JG 54 була другою за результативністю винищувальною ескадрою після JG 52. Основним театром дії гешвадера був Східний фронт, де його бойові пілоти здобули 9 600 перемог над літаками радянських ВПС. Серед найрезультативніших асів ескадри були Отто Кіттель (267 перемог), Вальтер Новотни (258 перемог), Еріх Рудорффер (222 перемоги), Ганс Філіпп (206 перемог), Макс Штоц (189 перемог), Еміль Ланг (173 перемоги), Горст Адемайт (166 перемог), Ганс Бейссвенгер (152 перемоги), Альбін Вольф (144 перемоги), Гордон Голлоб (150 перемог), Дітріх Грабак (125 перемог), Роберт Вайс (121 перемога), Ганс Ган (108 перемог), Гюнтер Лютцов (105 перемог), Макс-Гельмут Остерманн (102 перемоги) та інші.
54-та винищувальна ескадра «Зелене серце» Jagdgeschwader 54 (JG 54) Grünherz | |
---|---|
Емблема 54-ї винищувальної ескадри Люфтваффе | |
На службі | 1 лютого 1940 — 8 травня 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Люфтваффе |
Тип | винищувальна авіація |
Роль | завоювання панування в повітрі |
Чисельність | ескадра |
Гарнізон/Штаб | Герцогенаурах |
Прізвиська | «Зелене серце» |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі |
оберст-лейтенант Йоганнес Траутлофт оберст Дітріх Храбак |
Авіація | |
Винищувачі |
Bf 109E/F Fw 190A/D |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
54-а винищувальна ескадра заснована 1 лютого 1940 року на аеродромі в Герцогенаурасі шляхом об'єднання існуючих авіаційних груп. Реструктуризація формувань проводилася в контексті загального реформування авіаційних частин Люфтваффе й переведення їх на нові організаційно-штатні структури. 15 вересня 1939 року I./JG 54 сформована на основі 1-ї винищувальної групи 70-ї ескадри, яка почала своє існування поблизу Нюрнберга у травні 1939 року і пройшла стрімкий шлях трансформації. За традицією позначкою підрозділу ставало «Зелене серце Тюрингії» — символ німецької землі.
Базовим елементом для II./JG 54 стала група I./JG 138, яка вела свою історію з 1938 року після аншлюсу і приєднання австрійських льотчиків до німецького Люфтваффе. Формування її закінчилося 6 квітня 1940 року.
III./JG 54 вела свою коріння із заснування I./JG 21, що формування в регіоні Ейлау в Східній Пруссії. 15 липня 1939 група стала іменуватися, як 3-тя авіагрупа ескадри.
Командування
Командири
- Майор Мартін Меттіг (нім. Martin Mettig) (1 лютого — 25 серпня 1940)
- Оберстлейтенант Йоганнес Траутлофт (нім. Hannes Trautloft) (25 серпня 1940 — 5 липня 1943)
- Майор Губертус фон Бонін (нім. Hubertus von Bonin) (5 липня — 15 грудня 1943)
- Оберстлейтенант Антон Мадер (нім. Anton Mader) (28 січня — вересень 1943)
- Оберст Дітріх Грабак (1 жовтня 1944 — 8 травня 1945)
Основні райони базування штабу 54-ї винищувальної ескадри[1]
Бойовий склад 54-ї винищувальної ескадри
Див. також
- Список асів Люфтваффе Другої світової війни
- Список асів-пілотів Другої світової війни
- Командування Люфтваффе «Захід»
- Генерал-інспектор винищувальної авіації Люфтваффе
- Легіон «Леттланд» (Люфтваффе)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Jagdgeschwader 54 "Grünherz". на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
- Jagdgeschwader 54 "Grünherz". на ww2.dk.(англ.)
- Jagdgeschwader 54 Grünherz. на axishistory.com.(англ.)
- Истребительная эскадра JG54 "Зеленое сердце" (Jagdgeschwader 54 "Grünherz"). на allaces.ru.(рос.)
- Jagdeschwader 54 Архівовано 31 березня 2016 у Wayback Machine.
- JG54 «Зеленое сердце» (Jagdgeschwader 54 «Grünherz»)
- FW 190 в JG54 «Grunherz»
- АЭРОДРОМ РЕЛЬБИЦЫ В ГОДЫ ВОЙНЫ
Література
- Bergström, Christer (2007). Barbarossa — The Air Battle: July-December 1941. London: Chervron/Ian Allen. ISBN 978-1-85780-270-2.
- Bob, Hans-Ekkehard (2011). Jagdgeschwader 54 — Die Piloten mit den grünen Herzen. Aachen, Germany: Helios Verlags- und Buchvertriebsgesellschaft. ISBN 978-3-86933-041-9.(нім.)
- Weal, John (2001). Jagdgeschwader 54 'Grunherz'. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-286-5.
- Weal, John (2003). Bf109 Aces of the Russian Front. Oxford: Osprey. ISBN 1-84176-084-6.