Ганс Пікенброк

Ганс Пікенброк (нім. Hans Piekenbrock; 3 жовтня 1893, Ессен 16 січня 1959, Ессен) — німецький розвідник, генерал-лейтенант Вермахту, з 1936 по 1943 рік — начальник відділу військової розвідки Абверу (А-I), одночасно, заступник начальника Абверу (адмірала Канаріса).

Ганс Пікенброк
нім. Hans Piekenbrock
Народився 3 жовтня 1893(1893-10-03)
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 16 грудня 1959(1959-12-16) (66 років)
Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Поховання
 : 
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство Corps Rhenania Freiburgd
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

У 1913 році вступив фаненюнкером в 11-й гусарський (2-й Вестфальський) полк. Учасник Першої світової війни. У 1918 році — полковий ад'ютант.

У 1918—1919 роках був членом Добровольчого корпусу, брав участь у вуличних боях в складі гвардійської кавалерійської стрілецької дивізії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвер, був начальником оперативного відділу штабу 18-ї піхотної дивізії. З 1921 по 1926 роки обіймав різні командно-штабні посади, служив в забороненому переможцями генеральному штабі в Берліні.

У 1927 році Пікенброк перейшов у відомство полковника фон Бредова («Секція іноземних армій»), що становило замасковану розвідслужбу.

1 жовтня 1936 року призначений начальником 1-го відділу (розвідка) управління розвідки і контррозвідки (абверу), пізніше одночасно був заступником начальника абверу адмірала Канаріса. Організатор політичної, технічної і військової розвідки за кордоном. Встановив дружні та ділові стосунки з розвідками країн-союзників, організувавши отримання розвідувальної інформації про супротивника. Керував розвідувальними акціями в багатьох країнах світу. Один з організаторів «п'ятих колон».

Безпосередньо керував операціями абверу напередодні і під час німецько-радянської війни. У 1943 році знятий з посади за помилкові дані розвідки щодо потенціалу СРСР.

З березня 1943 року — командир піхотного полку на радянсько-німецькому фронті. З 22 червня 1943 року — командир 208-ї піхотної дивізії, що діяла на центральній, з жовтня 1943 року — на південній ділянці радянсько-німецького фронту.

Взято в полон на території Чехословаччини радянськими військами.

На Нюрнберзькому процесі у справі головних військових злочинців виступав в якості свідка обвинувачення. Його свідчення про широкомасштабні диверсійно-розвідувальні операції, проведені Абвером і ОКВ на території СРСР, широко використовувалися звинуваченням радянської сторони.

Утримувався у в'язницях в Москві і Володимирі. 26 березня 1952 року Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до 25 років ув'язнення в таборах. 11 жовтня 1955 року переданий в якості неамністірованного злочинця ФРН і в тому ж році звільнений.

Західнонімецька преса надмірно героїзувала Пікенброка як «в'язня сталінських таборів», уряд ФРН виплатив йому велику матеріальну компенсацію і призначив генеральську пенсію.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Література

  • Пикенброк (Piekenbrock) Ганс // Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003.
  • Мадер Ю. Глава 2. Ганс Пикенброк и абвер-1 // Абвер: щит и меч Третьего рейха = Hitlers Spionagegenerale sagen aus. Ein Dokumentarbericht über Aufbau, Struktur und Operation des OKW-Geheimdienstamtes Ausland / Abwehr mit einer Chronologie seiner Einsätze von 1933 bis 1944 / Авторизованный перевод с немецкого Лаврова H.H.. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. — 320 с.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 149
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 594, ISBN 978-3-938845-17-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.