Ганс фон Бюлов
Барон Ганс-Гві́до-Фрайгер фон Бю́лов (нім. Hans Guido Freiherr von Bülow; 8 січня 1830 ― 12 лютого 1894) ― німецький диригент, піаніст і композитор.
| Ганс-Ґвідо-Фрайгер фон Бюлов | |
|---|---|
| Hans Guido Freiherr von Bülow | |
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 січня 1830 |
| Місце народження | Дрезден |
| Дата смерті | 12 лютого 1894 (64 роки) |
| Місце смерті | Каїр |
| Поховання | Ольсдорфський цвинтар[1] |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Національність | німець |
| Професія | диригент, піаніст, композитор |
| Освіта | Лейпцизький університет |
| Вчителі | Friedrich Wieckd і Ференц Ліст[2] |
| Відомі учні | Karl Heinrich Barthd, Agathe Backer Grøndahld, Asger Hamerikd, Lothar Kempterd, Sophie Menterd і José Vianna da Mottad |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр | класична музика |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Народився у Дрездені. Починав вчитися у Фрідріха Віка, з 1851 вчився у Ф. Ліста. У 1857—1870 роках був чоловіком дочки Ліста Козіми, яка пізніше стала дружиною Ріхарда Вагнера.
Вів активну концертну діяльність у Німеччині та Росії. Як диригент, Ганс фон Бюлов став першим виконавцем опер «Тристан та Ізольда» (1865) «Нюрнберзькі майстерзінгери» (1869) Р. Вагнера у Мюнхенській опері. Як піаніст, вперше виконав такі твори ― сі-мінорна соната Ф. Ліста (Берлін, 1857) та Перший фортепіанний концерт П. І. Чайковського (Бостон, 1885). У 1887—1893 роках очолював Берлінський філармонічний оркестр. Викладав у консерваторіях Раффа в Гамбурзі й Фортепіанній школі Кліндворта. Останні роки життя провів у приватному пансіоні в Єгипті, куди мусив перебратися через хворобу.
Примітки
Посилання
- Ганс фон Бюлов на сайті Allmusic(англ.)
- Ганс фон Бюлов[недоступне посилання з липня 2019] в Німецькій національній бібліотеці