Гарнієрит
Гарнієрит (рос. гарниерит; англ. garnierite; нім. Garnierit m) — мінерал класу силікатів, проміжний член в ізоморфній серії серпентин Mg6(OH)8[Si4O10] — непуїт Ni6(OH)8[Si4O10], приховано-кристалічна нікелиста відміна хризоліту.
| Гарнієрит | |
|---|---|
 | |
 Гарнієрит у Вікісховищі |
Етимологія та історія
Назва — від імені французького геолога Ж. Ґарньє. Названий в 1875 році Едвардом Даніелом Кларком на честь французького геолога Жюля Гарньє, який вперше відкрив цю руду в 1864 році в Новій Каледонії. Оскільки мінерал знайдений у великих кількостях поблизу столиці Нумеа, синонім — нумеїт (Nouméait) (Archibald Liversidge, 1874).
Загальний опис
Містить 15-45 % NiO, до 15 % MgO. Домішки: Fe, Cr, Al, Mn.
Сингонія моноклінна.
Структура шарувата.
Колір від яблучно-зеленого до зеленувато-жовтого.
Блиск матовий.
Іноді жирний на дотик. Гідрофобний.
Твердість 2,5-3,5.
Густина 2,3-2,8.
На повітрі втрачає воду і розсипається в порошок.
Утворюється при вивітрюванні ультраосновних порід. Рідкісний.
Зустрічається в асоціації з галуазитом, тальком, непуїтом, сепіолітом, опалом, лімонітом. Є родовища на Уралі, в Новій Каледонії.
Гарнієрит — складова частина силікатних нікелевих руд.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гарнієрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гарнієрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Brindley, G.W. and P. T. Hang (1973) The nature of garnierite. structure, chemical composition and color characteristics, Clays and Clay Mineral. 21, 27-40.