Гаррі Бертлс

Бертлс був куплений «Ноттінгем Форест» у клубу «Лонг Ітон Юнайтед»[1] за дві тисячі фунтів. Він дебютував за «Форест» на позиції флангового нападника в березні 1977 року в Другому дивізіоні в матчі проти «Галл Сіті». З цього моменту він тривалий час не з'являвся в основному складі команди і не зіграв жодного матчу у чемпіонському сезоні 1977/78. Гаррі вийшов на поле вдруге тільки у вересні 1978 року. Пітер Віт був проданий в «Ньюкасл Юнайтед», а «вундеркінд» Стів Елліот не зміг виправдати сподівань, це дало Бертлсу несподіваний шанс, яким він скористався, забивши свій перший гол за клуб у своєму третьому матчі в Кубка європейських чемпіонів проти «Ліверпуля». Бертлс утримував своє місце в основі до кінця сезону, особливо запам'ятався його дубль, що приніс перемогу з рахунком 3:2 над «Саутгемптоном» у 1979 році у фіналі Кубка ліги, також він брав участь у переможному фіналі Кубка європейських чемпіонів 1979 року, суперником був шведський «Мальме», єдиний гол забив Тревор Френсіс, матч відбувся на Олімпійському стадіоні у Мюнхені. Незабаром Бертлса стали вважати одним з найкращих нападників у Англії, він забив 14 голів у лізі за сезон.[2] Крім цього Бертлс зіграв в обох матчах Суперкубка УЄФА проти «Барселони» і допоміг своїй команді здобути цей трофей. Внесок Бертлса у загальний успіх команди не залишився непоміченим, і за результатами 1979 року його було нагороджено Трофеєм Браво як найкращого молодого футболіста Європи.

Він отримав ще одну медаль переможця Кубку європейських чемпіонів у наступному сезоні, обігравши у фіналі «Гамбург». Крім цього Гаррі зіграв всі матчі чемпіонату за «Форест» в тому сезоні, забивши 12 голів.[2]

Бертлс почав сезон 1980/81 в прекрасній формі, забивши шість м'ячів у дев'яти матчах за «Форест», після чого за £ 1,25 млн його купив «Манчестер Юнайтед».

Бертлс дебютував в «Манчестер Юнайтед» під керівництвом тренера Дейва Секстона 22 жовтня 1980 року, перехід у новий клуб ознаменувався перемогою в чемпіонаті над «Сток Сіті» на «Вікторія Граунд». Нападник зіграв 28 матчів у свій перший сезон у клубі, забивши лише один гол у Кубку Англії.[3] В сезоні 1981/82, вже під керівництвом нового тренера Рона Аткінсона, Бертлс забив свій перший гол за «Юнайтед» у чемпіонаті, всього він відзначився 11 разів в тому сезоні.[3]

Цікаво те, що останній матч Бертлса за «Манчестер Юнайтед» також був проти «Сток Сіті». Його останній вихід на поле припав на останній матч сезону, коли «червоні дияволи» обіграли «гончарів» з рахунком 2:0 на «Олд Траффорд».[4] Бертлс почав сезон 1982/83 формально ще з «Манчестер Юнайтед», але не потрапив в заявку на першу гру команди, і незабаром повернувся в «Ноттінгем Форест».

У свій другий період гри в «Ноттінгем Форест» Бертлсу часом доводилося виходити на позицію центрального півзахисника. Тим не менш, він все-одно показував себе якісним бомбардиром, зокрема, він забив 15 голів в сезоні 1983/84 і 14 в сезоні 1986/87, в останній сезон він поділив звання найкращого бомбардира серед півзахисників з Нілом Веббом і впритул підібрався до нападника Найджела Клафа. Проте, тренер «Фореста», Браян Клаф зробив так, що Бертлс покинув клуб на правах вільного агента в червні 1987 року.[2]

В подальшому Бертлс став виступати за інший клуб з рідного міста «Ноттс Каунті», де провів півтора року у Третьому дивізіоні, виходячи на поле майже в кожному матчі, втім високою результативністю вже не відзначався (12 голів у 82 матчах).

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Грімсбі Таун»[1], за команду якого виступав протягом 1989—1991 років. За цей час команда зуміла вийти з Четвертого у Другий дивізіон, а Бертлс зіграв за клуб 82 матчі в усіх турнірах, забивши 11 голів. До того часу Гаррі Бертлс зіграв понад 400 матчів на професійному рівні.