Рон Аткінсон

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1971 року, очоливши тренерський штаб клубу «Кеттерінг Таун», що не входив в Футбольну лігу. Він добре проявив себе в ролі тренера, і в результаті отримав запрошення очолити клуб з Футбольної ліги «Кембридж Юнайтед», з яким у 1977 році виграв Четвертий дивізіон. У наступному році він покинув клуб, який мав хороші шанси на вихід у Другий дивізіон..

На початку 1978 року Аткінсон очолив клуб Першого дивізіону «Вест Бромвіч Альбіон». Незабаром він підписав чорношкірого Брендона Бетсона з «Кембриджу», який приєднався до пари чорношкірих футболістів, Лорі Каннінгема та Сірілла Регіса. До цього в жодній команді з вищого дивізіону англійського футболу не грало одночасно троє чорношкірих гравців. Тріо чорношкірих футболістів похитнуло усталені расистські традиції в англійському футболі. Після цього з'явилося нове покоління гравців з темним кольором шкіри, які стали активно виступати за провідні клуби, хоча раніше вони піддавалися расовій дискримінації.

У сезоні 1978/79 «Вест Бромвіч» посів третє місце в чемпіонаті, а також дістався до чвертьфіналу Кубка УЄФА. 30 грудня 1978 року «дрозди» одержали знамениту перемогу над «Манчестер Юнайтед» з рахунком 5:3 в матчі на «Олд Траффорд». У цьому сезоні клуб посів друге місце в чемпіонаті, поступившись чемпіонством «Ліверпулю» лише за різницею м'ячів. У 1981 році клуб фінішував на четвертому місці, і незабаром після цього Аткінсон був призначений головним тренером «Манчестер Юнайтед», замінивши звільненого Дейва Секстона.

Аткінсон був яскравим, харизматичним тренером, виділяючись на тлі попереднього тренера «Юнайтед», Дейва Секстона (під керівництвом якого клуб зайняв друге місце в чемпіонаті в 1980 році, але не виграв жодного серйозного трофею з 1977 року).

Аткінсон керував командою протягом п'яти повних сезонів. У сезоні 1981/82 «Юнайтед» фінішував на третьому місці в Першому дивізіоні, що дало манкуніанцям путівку в Кубок УЄФА. У сезоні 1982/83 «Юнайтед» виграв Кубок Англії, перемігши у фінальному матчі «Брайтон енд Гоув Альбіон» (перший матч завершився внічию 2:2, перегравання виграв «Юнайтед» 4:0) і знову зайняв третє місце в чемпіонаті. У сезоні 1983/84 «Манчестер Юнайтед» дістався до півфіналу Кубка володарів кубків, а в чемпіонаті посів четверте місце, хоча у Кубку Англії сенсаційно програв «Борнмуту», клубу Третього дивізіону, з рахунком 2:0. У сезоні 1984/85 «Юнайтед» знову виграв Кубок Англії, обігравши у фінальному матчі «Евертон» з рахунком 1:0. Проте клубу не вдалося поборотися за Кубок володарів кубків у наступному сезоні, так як у фіналі Кубка європейських чемпіонів цього року сталася Ейзельська трагедія, через яку всі англійські клуби були дискваліфіковані з європейських турнірів на невизначений час (в результаті дискваліфікація тривала п'ять років).

У сезоні 1985/86 «Юнайтед» виграв 10 стартових матчів чемпіонату і закріпив комфортне лідерство в турнірній таблиці. Однак потім клуб почав втрачати форму і за підсумками сезону знову фінішував на четвертому місці.

Аткінсон витратив на трансфери гравців більше 8 млн фунтів. Найбільш дорогими придбаннями клубу стали Браян Робсон, Гордон Стракан і Єспер Ольсен. Крім того, Аткінсон залучав в команду молодих гравців: Нормана Вайтсайда, Марка Г'юза і Пола Макграта.

Він компенсував більше 6 млн фунтів, продавши з команди таких гравців як Рей Вілкінс і Марк Г'юз. Сезон 1986/87 почався для команди вкрай невдало, і в листопаді 1986 року, коли «Юнайтед» перебував на четвертому з кінця місці турнірної таблиці, Аткінсон був звільнений.

В подальшому очолював команди клубів «Вест Бромвіч Альбіон», «Атлетіко», «Шеффілд Венсдей», «Астон Вілла» та «Ковентрі Сіті».

Останнім місцем тренерської роботи Аткінсона став клуб «Ноттінгем Форест», команду якого Рон Аткінсон очолював як головний тренер 1999 року.

• Володар Кубка Англії (2):

«Манчестер Юнайтед»: 1982–83, 1984–85

• Володар Суперкубка Англії (1):

«Манчестер Юнайтед»: 1983

• Володар Кубка англійської ліги (2):

«Шеффілд Венсдей»: 1990–91

«Астон Вілла»: 1993–94