Гаррі Гаррісон

Гаррі Гаррісон народився 12 березня 1925 року в родині друкаря Ге́нрі Ле́о Де́мпсі (англ. Henry Leo Dempsey) і шкільної вчительки Ріа, в дівоцтві Кір'яссофф (англ. Ria Kirjassoff, слід, очевидно, розуміти Кир'ясової), емігрантки латвійсько-російського походження, у невеликому американському місті Стемфорд, штат Коннектикут. При народженні хлопчик отримав ім'я Ге́нрі Ма́ксвелла Де́мпсі (англ. Henry Maxwell Dempsey), проте не знав свого справжнього прізвища аж до віку 30 років, коли отримував паспорт. Він офіційно змінив своє ім'я на Гаррі Макс Гаррісон. Коли майбутньому письменнику виповнилося 2 роки, його сім'я переїхала до Нью-Йорка і вже в самому місті в умовах Великої Депресії декілька разів змінювала свою прописку.

Ми періодично переїжджали ночами: знімали нову квартиру, домовлялися про місячну оренду, платили за один місяць, лишалися на два місяці, потім ще і на третій, заборговуючи гроші. Після цього на своїй гужовій підводі приїжджав розвізник льоду і за п'ятнадцять доларів перевозив усе наше добро на іншу квартиру. Ми переїжджали так часто, що мені і справді бракувало друзів у дитинстві, та й у школі я навчався поганенько… точніше мені велося добре тільки на тих предметах, які я вподобав: природознавство й англійську мову. Найгірші ж оцінки я отримував з іспанської.

[10]

У школі Гаррі Гаррісон писав і малював для шкільної газети. Самотній по натурі, він багато читав, зокрема бульварної літератури. Інтерес до фантастики в ньому прокинувся в 13 років, коли він вперше написав до науково-фантастичного часопису.

У 1943 році Гаррі Гаррісон закінчив середню школу в нью-йоркському кварталі Форест-Гіллз (район Квінз) і одразу ж отримав повістку до армії.

Я геть не хотів утопитися, тому тримався подалі від флоту. Я не хотів, щоб мене підстрелили, тому обійшов піхоту стороною. Але мені завжди подобалися літаки. „Та хіба ж літаки в повітрі менш небезпечні?” У ті дні Військово-повітряний корпус США позначав, що одну людину в повітрі обслуговувало тридцять п’ятеро на землі. Я все життя носив окуляри, то літати мені ніхто не дав би. Тому я пішов до службового персоналу.

[10]

За кілька тижнів до власне призову Гаррі Гаррісон вступив до авіаційно-технічного училища в Нью-Джерсі, де став кваліфікованим механіком. Після додаткового навчання (вже в армії) в Міссісіпі він потрапив на базу ВПС у Лоурі (Денвер, Колорадо). Під час тестів з'ясувалося, що у Гаррісона високий рівень технічної підготовки, тому він став фахівцем із налаштування автоматичних прицілів. Змінивши декілька баз і отримавши відзнаки за відмінну службу, майбутній письменник перевівся в військову поліцію, де він отримав звання сержанта і обов'язок вартувати темношкірих ув'язнених, що не заважало йому пити і проводити час разом із ними. Демобілізувався Гаррісон у лютому 1946 року, назавжди не злюбивши все військове.

Чи сподобалася мені моя пайка армійського життя? Ні. Якщо ви почитаєте «Білла – героя Галактики», то зрозумієте, які відчуття про військо переповнюють мене. Як воно на мене вплинула? Що ж, я ненавиджу все, абсолютно все, військове.

[10]

Повернувшись із війська Гаррісон певний час не міг знайти підхожої роботи або такої, що йому припала б до душі. Тому восени 1946 року він поступив на мистецьке відділення Гантер-Колледжу Міського університету Нью-Йорка, де навчавася у Джона Бломшилда (англ. John Blomshield). Навчання Гаррісон не закінчив, але продовжував займатися із Бломшилдом приватно. Водночас молодик відвідує Школу карикатуристів та ілюстраторів під керівництвом Берна Гоґарта (англ. Burne Hogarth, 1911–1995), творця коміксів про Тарзана. Майбутній письменник відкриває свою коміксову «мануфактуру»:

У нас була крихітна студія, де ми працювали разом із Воллі [Вудом]; Рой Кренкл був нашим асистентом: він робив шикарні фони і стирав олівець. В цій студії трохи попрацював навіть Ел Вільямсом. Раз на тиждень у нас була оголена натурниця, і ми малювали голе тіло. Інколи заходив Френк Фрацетта, інші художники. Ми знаходилися в самому центрі Мангеттена, тож зустрічатися було зручно.

[10]

У студії Гаррі Гаррісон малював не лише комікси, а й рекламну продукцію, ілюстрував часописи. Завдяки своїй художній роботі для журналів наукової фантастики він зміг стати членом клубу «Гідра», до якого входило чимало фантастів: Айзек Азімов, Фредерік Браун, Теодор Стерджон, Лестер дель Рей, Спраґ де Камп, Горейс Ґолд тощо.

Із часом бізнес Гаррісона, який досить успішно розвивався раніше, занепав. Зневірений художник намагався триматися на плаву і знайшов роботу. Його знайомий — Деймон Найт, у ту пору головний редактор журналу «Ворлдз бійонд», запропонував йому зайнятися ілюструванням журналу. Проте коли номер був практично готовий, Гаррісон потрапив до лікарні з важким інфекційним захворюванням. Через нього він почав писати невеликі оповідання, а пальці, які тремтіли, успішно справлялися з клавіатурою друкарської машинки.

Після того, як перший короткочасний шлюб Гаррі Гаррісона був розірваний, в червні 1954 року він одружився з Джоан Мерклер. В 1956 році сім'я переїхала в мексиканське містечко Куатла. Письменницький напрям його роботи став дедалі відчутнішим, з 1956 він жив лише цим. Його першим великим твором став «Світ смерті», книжку відразу купило видавництво англ. «Astounding», і вона зайняла друге місце серед номінантів премії Г'юго, поступившись пальмою першості лиш дітищу Хайнлайна. У 1957 він відвідав конференцію фантастів WorldCon в Англії і на якийсь час залишився в Бромлі і Лондоні. Наступну зиму разом з сім'єю він провів в Італії на острові Капрі, доки в 1958 не повернувся в Лонг Біч (штат Нью-Йорк), де восени 1958 на світ з'явилася донька Мойра. Трохи згодом вони знову переїжджають і протягом шести років живуть в Данії, ще через рік переїжджають до Англії, а потім купують будинок у Каліфорнії.

Гаррі Гаррісон в Москві

Першою книжковою публікацією Гаррі Гаррісона був роман «Світ смерті» (англ. «Deathworld» 1960), який у наступні роки було продовжено в трилогію героя Язона дін Альта «Спеціаліст з етики» (англ. «Deathworld 2» 1964) і «Кінні варвари» (англ. «Deathworld 3» 1968). Успішнішою була поява десятитомного циклу про «сталевого пацюка» Джимма ді Ґріза, який вперше з'явився в романі «Агенти в космосі» (англ. «The Stainless Steel Rat», 1961 — «Пацюк із нержавіючої сталі»). Незвичайна комбінація гумору і наукової фантастики мала відбиток у багатьох його наступних творах, такому як «Білл, герой Галактики» (1965), з якого бере початок однойменна серія. Тим часом починається співпраця над семи томами з Робертом Шеклі, Девідом Бішоффом та іншими. «Фантастична сага» (англ. «The Technicolor Time Machine» 1967) описує спробу знімальної групи спонукати вікінгів до відкриття Америки. Роман «Посуньтесь! Посуньтесь!» (англ. «Make Room! Make Room!» 1966) має дещо інший тон. Цікаве бачення небезпеки перенаселення під назвою «Рік 2022: ті, що хочуть вижити» було знято на плівку Річардом Фляйшером, в головних ролях зіграли Чарльтон Гестон і Едвард Дж. Робінсон. Серед численних наступних творів виділяється ілюстрований роман «Історія планети» (англ. «Planet Story» 1979), який виник у співпраці з художником Джимом Барнсом. Гаррісон пише трилогію «До зірок» (англ. «To the Stars» 1981) а також тритомний Едемський цикл (1986-88), який відобразив в незвичному образі альтернативного світу.

За своє життя Гаррі Гаррісон видав близько п'ятдесяти романів. Крім того, почасти разом з іншими науковими фантастами, він видав різні науково-фантастичні антології, наприклад антропологічна белетристика («Людиноподібна мавпа, космонавт», 1968 — англ. «Apeman, Spaceman»), Nova-Reihe (1970–1974) і збірка науково-фантастичних бестселерів (1968-76). Його ілюстровані томи «Великі вогненні кулі» 1977 (англ. «Great Balls of Fire») і «Механізм» («Mechanismo») 1977, ілюструють тему статі роботів в фантастиці. З 1968 по 1969 Гаррісон був віце-президентом Союзу авторів наукової фантастики SFWA. Гаррісон був ініціатором створення Міжнародної Асоціації фантастів World SF, яка опікувалася інтересами авторів наукової фантастики, а в 1978 році Гаррісон був обраний її головою. Він був повноправним членом Universala Esperanto-Asocio, що підтримує існуючу з 1887 року мову есперанто, яку Гаррісон інколи використовував в своїх творах. До смерті автор жив у Ірландії, неподалік Дубліна, але знову і знову вирушає в подорожі і охоче відвідує конференції наукових фантастів. У 1990 році він був на всесвітній конференцію в Гаазі, а в 1999 році, як почесний гість TRINITY, на зборах Європейського Союзу Наукових Фантастів в Дортмунді. Помер 15 серпня 2012 року[11].

• Світ Смерті (Deathworld) (1960)
• Етичний інженер (Спеціаліст з етики) (The Ethical Engineer) (1964)
• Кінні варвари (Horse Barbarians) (1968)
• Лінкор у нафталіні (The Mothballed Spaceship) (оповідання, 1973)
• Повернення у Світ Смерті (Return to Deathworld). Написано у співпраці з Антом Скаландісом (Ant Skalandis), видано лише у Росії та Литві (1998)
• Світ Смерті проти флібустьєрів (Deathworld vs. Filibusters). Написано у співпраці з Антом Скаландісом (Ant Skalandis), видано лише у Росії та Литві (1998)
• Світ Смерті та потвори з Пекла (The Creatures from Hell). Написано у співпраці з Антом Скаландісом (Ant Skalandis), видано лише у Росії (1999)
• Світ Смерті. Недруги по розуму (Deathworld 7: Foes in Intelligence). Написано у співпраці з Михаїлом Ахмановим (Mikhail Ahmanov), видано лише у Росії (2001)

Список відповідає внутрішній хронології книги

1. Народження Щура із нержавіючої сталі (A Stainless Steel Rat is Born) (1985)
2. Щур із нержавіючої сталі іде до армії (The Stainless Steel Rat Gets Drafted) (1987)
3. Щур із нержавіючої сталі співає блюз (The Stainless Steel Rat Sings the Blues) (1994)
4. Щур із нержавіючої сталі (The Stainless Steel Rat) (1966)
5. Помста Щура із нержавіючої сталі (The Stainless Steel Rat's Revenge) (1970)
6. Щур із нержавіючої сталі рятує світ (The Stainless Steel Rat Saves the World) (1972)
7. Ти потрібний Пацюку із нержавіючої сталі (The Stainless Steel Rat Wants You (You Can Be the Stainless Steel Rat: An Interactive Game Book)) (1978)
8. Щура із нержавіючої сталі — у Президенти! (The Stainless Steel Rat for President) (1982)
9. Щур із нержавіючої сталі відправляється до пекла (The Stainless Steel Rat Goes to Hell) (1996)
10. Щур із нержавіючої сталі на манежі (The Stainless Steel Rat Joins the Circus) (1998)

• Повернення Щура із нержавіючої сталі (The Return of the Stainless Steel Rat) (1981)
• Четвертий закон робототехніки (The Fourth Law of Robotics) (1989)
• Золоті роки Пацюка із нержавіючої сталі (The Golden Years of the Stainless Steel Rat) (1993)

• Світ Батьківщини (Homeworld) (1980)
• Світ на колесах (Wheelworld) (1981)
• Повернення до Зірок (Starworld) (1981)

• Захід Раю (West of Eden) (1984)
• Зима у Раю (Winter in Eden) (1986)
• Повернення у Рай (Return to Eden) (1989)

• Білл, Герой Галактики. (Bill, the Galactic Hero) (1965)
• Білл, Герой Галактики: На планеті роботів-рабів. (Bill, the Galactic Hero: On the Planet of the Robot Slaves) (1989)
• Білл, Герой Галактики: На планеті пляшкових мізків. (Bill, the Galactic Hero: On the Planet of Bottled Brains (1990). Написано у співавторстві з Робертом Шеклі (Robert Sheckley))
• Білл, Герой Галактики: На планеті низькопробних розваг. (Bill, the Galactic Hero: On the Planet of Tasteless Pleasure (1991). Написано у співавторстві з Девідом Бішофом (David Bischoff))
• Білл, Герой Галактики: На планеті вампірів-зомбі. (Bill, the Galactic Hero: On the Planet of Zombie Vampires (1991). Написано у співавторстві с Джеком Холдменом II (Jack Haldeman II))
• Білл, Герой Галактики: На планеті десяти тисяч барів. (Bill, the Galactic Hero: On the Planet of Ten Thousand Bars (1991). Написано у спіавторстві з Девідом Бішофом (David Bischoff))
• Білл, Герой Галактики: Остання нещаслива пригода. (Bill, the Galactic Hero: The Final Incoherent Adventure! (1992). Написано у співавторстві з Девідом Хэррісом (David Harris))

• Молот та Хрест (The Hammer and the Cross). Написано у співавторстві з Джоном Холмом (John Holm) (1993)
• Хрест та Король (One King's Way). Написано у співавторстві з Джоном Холмом (John Holm) (1994)
• Король та Імператор (King and Emperor). Написано у співавторстві з Джоном Холмом (John Holm) (1996)
• Імператор та Молот (Emperor and the Hammer). Написано у співавторстві з Джоном Холмом (John Holm) (1996)

• Планета проклятих (Почуття обов'язку) (Planet of the Damned (Sense of Obligation)) (1962)
• Планета, з якої не повертаються (Planet of No Return) (1981)

• Помста Монтесуми (Montezuma's Revenge) (1972)
• Помста Королеви Вікторії (Queen Victoria's Revenge) (1974)

• Кільця анаконди (Stars and Stripes Forever) (1998)
• Ворог біля порогу (Stars and Stripes in Peril) (2000)
• У лігвищі лева (Stars and Stripes Triumphant) (2002)

• Чума з космосу (Jupiter Plague). Вперше опубліковано як Plague from Space (1965)
• Вендета для Святого (Vendetta for the Saint) (1965)
• Посуньтесь! Посуньтесь! (Make Room! Make Room!) (1966)
• Фантастична сага (The Technicolor Time Machine) (1967)
• Полоненний Всесвіт (Captive Universe) (1969)
• Лікар космічного корабля (Spaceship Medic) (1970)
• Далет-эфект (The Daleth effect (In Our Hands, the Stars)) (1970)
• Стоунхендж (Stonehenge (1972) (Stonehenge: Where Atlantic Died (1983)). Написано у співавторстві з Леоном Стовером (Leon Stover)
• Трансатлантичний тунель! Ура! (A Transatlantic Tunnel, Hurrah!) (1972)
• Зоряні пригоди галактичних рейнджерів (Star Smashers of the Galaxy Rangers) (1973)
• Калифорнійский айсберг (The California Iceberg) (1975)
• Падаюча зірка (Skyfall) (1976)
• Рятувальний човник (Lifeboat). Написано у співавторстві з Гордоном Діксоном (Gordon R. Dickson) (1977)
• Історія планети (Planet Story) (1978)
• QE2 не досягає цілі (The QE2 Is Missing) (1980)
• Ціль вторгнення: Земля (Invasion: Earth) (1982)
• Час для повстання (A Rebel In Time) (1983)
• Вибір за Тьюрингом (The Turing Option). Написано у співавторстві з Марвіном Мінскі (Marvin Minsky) (1992)