Гатерія
Гате́рія[1], або туата́ра — єдина представниця поширених у давні часи дзьобоголових рептилій — тварини проіснували майже 200 млн років без істотних змін будови (реліктовий вид).
| Гатерія | |
|---|---|
 | |
| Самець туатари | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Дзьобоголові (Rhynchocephalia) |
| Родина: | Гатерієві (Sphenodontidae) |
| Рід: | Гатерія (Sphenodon) Gray, 1831 |
| Species | |
| |
 | |
| Ареал (Північний острів, Нова Зеландія) | |
 Вікісховище: Sphenodon | |
До 1989 року вважалося, що існує тільки один вид цих рептилій (Sphenodon punctatus), однак професор університету Вікторія (Веллінгтон) Чарльз Догерті описав другий — туатару острова Бразер (Sphenodon guntheri). Гатерія досягає довжини 1 метра. Її масивне тіло прикрашене від голови до хвоста гребенем. Тому туземці Нової Зеландії ще називають ящірку туатара, що означає «шипоносна». Ареал поширення охоплює 13 невеликих скелястих островів в затоці Пленті. Раніше траплялася по всій Новій Зеландії, але була винищена завезеними хижаками.
Спосіб життя
Гатерія — нічна істота, що виповзає з нори, коли температура спаде до 10 градусів за Цельсієм. Має досить добре розвинене «третє», або тім'яне око, яке серед сучасних рептилій збереглося тільки в неї та деяких ящірок. Його функції малозрозумілі, але більшість досліджень, зроблених на ящірках, вказує на те, що воно відіграє певну роль у синхронізації добових ритмів організму з циклом зміни дня й ночі, а також в орієнтуванні у просторі. Живе 100–200 років. Малята народжуються з яєць через 15 місяців. Живиться комахами та іншими безхребетними, іноді поїдає яйця птахів.
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 161.
Посилання
- Гатерія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.