Гафуров Бободжан Гафурович

Бободжан Гафуров (тадж. Бобоҷон Ғафуров; повне ім'я: Бободжан Гафурович Гафуров; *31 грудня 1908, кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії 12 липня 1977, Душанбе, Таджицька РСР) радянський таджицький державний і партійний діяч і науковець. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го, 7-го скликань.

Бободжан Гафуров
Бобоҷон Ғафуров
7-й перший секретар ЦК Компартії Таджицької РСР
Попередник: Дмитро Захарович Протопопов
Наступник: Турсунбай Ульджабаєвич Ульджабаєв
 
Народження: 31 грудня 1908(1908-12-31)
кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії
Смерть: 12 липня 1977(1977-07-12) (68 років)
Душанбе, Таджицька РСР
Поховання: Парк Лучобd
Країна: Російська імперія, Російська СФРР і СРСР
Ступінь: доктор історичних наук (1949)
Партія: КПРС
Нагороди:

Герой Таджикистану

 Медіафайли у Вікісховищі

Портрет Б. Гафурова на купюрі номіналом 50 сомоні

Ранні роки

Бободжан Гафурович Гафуров народився в кишлаку Іспісар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії. Його мати — поетеса Розія Озод (1893 року народження). Освіту здобув у Всесоюзному комуністичному інституті журналістики (1935).

Політична діяльність

Бободжан Гафуров — член КПРС від 1932 року. Вів педагогічну роботу у вузах Таджикистану і займався журналістикою.

Від 1936 року — заступник головного редактора газети «Кзыл Таджикистан». Одночасно, від жовтня того ж (1936) року на керівній роботі в секторі друку Відділу пропаганди і агітації ЦК КПТ. Від листопада 1937 року — завідувач відділом друку і видавництв ЦК Компартії Таджикистану. Працював головним редактором газети «Бехудоёни Тоҷикистон / Безбожник Таджикистану».

У період від 1941 по 1944 роки Б. Г. Гафуров — секретар ЦК КП (б) Таджикистану з пропаганди, від 1944 по 1946 — другий секретар, від 1946 по 1956 — перший секретар ЦК КП Таджикистану. Одночасно від 1948 року по квітень 1951 року був першим секретарем Сталінабадського обкому КП(б)Т. На 19-му (1952) і 20-му (1956) з'їздах партії обирався членом ЦК КПРС.

Академічна діяльність

Гафуров Бободжан Гафурович є автором робіт з історії народів Середньої Азії та історії ісламу. Від 1950 року — Академік АН Таджицької РСР. Від 1956 року — директор Інституту сходознавства АН СРСР.

Б. Г. Гафуров — член-кореспондент АН СРСР по Відділенню історичних наук (історія СРСР, археологія) від 20 червня 1958 року, академік АН СРСР по відділенню історії (всесвітня історія) від 26 листопада 1968 року.

Вшанування пам'яті

Помер Бободжан Гафуров 12 липня 1977 року і похований у Душанбе.

Його ім'ям у 1978 році було назване смт у Ленінабадській області Таджикистану, що спершу носило назву Совєтабад; також ім'я Б. Гафурова носить Худжандський державний університет.

Нагороди

Бободжан Гафуров нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Він — один з 6 носіїв звання «Кахрамоні Тоджикістон» («Герой Таджикистану»).

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.