Гедда Гоппер

Гедда Гоппер, уроджена Ельда Фуррі (англ. Elda Furry), народилася в місті Холлідейсберг в штаті Пенсільванія 2 травня 1885[2] в родині німецьких анабаптистів. Коли їй виповнилося три роки, її сім'я, де крім неї було ще семеро дітей, переїхала в сусіднє місто Алтуна, де батько Ельди володів м'ясним магазином.

Подорослішавши, Фуррі покинула рідну домівку і перебралася в Нью-Йорк, де стала працювати хористкою на Бродвеї. Ця робота, проте, не принесла їй жодного успіху, як і подальші спроби знайти себе на Бродвеї. Так, наприклад, Флоренз Зігфелд назвав її «незграбною коровою» і відмовив у її проханнях отримати роль в його популярному шоу. Після декількох років поневірянь Фуррі вдалося потрапити в трупу театральної компанії ДеВольфа Гоппера, з якою згодом вона багато гастролювала по США як хористка й дублерка. Зрозумівши, що її професії не допоможуть зажити слави, виходом з ситуації, що склалася, могла стати лише робота в основному акторському складі трупи. Незабаром їй вдалося випросити собі одну з головних ролей у п'єсі «Сільський хлопчик», з якою вона успішно виступала наступні кілька місяців у багатьох штатах.

Подальшому кар'єрному зростанню в театральній трупі посприяв початок роману з її директором ДеВольфом Гоппером, за якого в 1913 році вона вийшла заміж, і взяла прізвище свого чоловіка, ставши Ельдою Гоппер. Проте попередніх чотирьох дружин Гоппера звали Елла, Іда, Една та Неллі, що було співзвучно з ім'ям Ельда, і це її зовсім не влаштовувало. Гоппер вирішила змінити своє ім'я та після консультації з нумерологом зупинила свій вибір на імені Гедда.[3] У 1915 році у пари народився син Вільям Гоппер, що також став актором.[4]

Гедда Гоппер в 1929 році

У 1916 році відбувся кінодебют Гоппер у німому фільмі «Битва сердець». У наступні дванадцять років вона з'явилася більш ніж у 120 фільмах, виконуючи переважно ролі світських дам. Після того, як в середині 1930-х років кінокар'єра пішла на спад, Гоппер вирішила шукати для себе нові джерела доходу, оскільки до цього часу вже розлучилася з чоловіком.[7] В 1937 році їй запропонували почати кар'єру в якості журналістки світської хроніки і займатися справою, яку вона завжди виконувала вміло — збирати плітки. Її колонка під назвою «Голлівуд Гедден Гоппер» у газеті «Los Angeles Times» вперше вийшла в світ 14 лютого 1938 року.[8] Нова професія принесла Гоппер великий успіх й популярність, яких їй так і не вдалося домогтися, поки вона прагнула до становлення як актриса.

Прихід Гоппер у світ голлівудських пліток став початком її багаторічної ворожнечі з ще однією оглядачкою світського життя Луеллою Парсонс, що носила до 1938 року незаперечний титул «Королеви Голлівуду». У 1920-ті роки вони були подругами, і Гоппер часто постачала Парсонс, в той час працювавши в Нью-Йорку, різними плітками з життя голлівудських зірок. Їхнє взаємне протистояння, наповнене лютими саркастичними висловлюваннями на адресу одна одної, тривало з перемінним успіхом аж до смерті Гоппер.

З'являючись на публіці, Гедда Гоппер щоразу привертала до себе увагу своїми різними капелюшками. Її любов до капелюхів навіть відображена у фільмі 1946 року «Голлівудський сніданок», де прозвучала пісня «Капелюшок для Гедден Гоппер» (англ. «A Hat for Hedda Hopper»).[9]

Гедда Гоппер часто піддавалася критиці за агресивні нападки на кінозірок, особливо в епоху маккартизму. У 1940-х роках гонінням з її боку піддався Чарлі Чаплін за ліві політичні погляди, що багато в чому вплинуло на його вимушену еміграцію до Швейцарії. У своїй колонці Гоппер також неодноразово намагалася викрити геїв у Голлівуді: вона писала про любовні зв'язки Кері Гранта та Рендольфа Скотта, проте Грант в той час був настільки популярний, що штамп гея до нього так і не приклеївся, а також про зв'язок Стюарта Грейнджера і Майкла Уайлдінга,[10] за що останній подав на Гоппер позов за наклеп і виграв справу.[11] Критиці Гоппер також піддалася актриса Сейзу Піттс, останню Гоппер вважала схожою на тхора, а також писала, що з подібною фізіономією не треба було б дивуватися, що її кінокар'єра не відбулася.[12]

Подібні плітки часом переходили всі межі і багато зірок часто з жорстко на них відповідали. Після публікації пліток про відносини Кетрін Хепберн та Спенсера Трейсі, Гоппер отримала від останнього стусан під зад при зустрічі в одному з клубів Лос-Анджелеса.[13] Після того, як Гоппер надрукувала в своїй колонці про позашлюбний зв'язку між Джозефом Коттеном та Діною Дурбін, Коттен підкараулив журналістку на одному з соціальних заходів і витягнув з-під неї стілець, на який вона мала сісти.[14] Джоан Фонтейн послала Гоппер в подарунок на День святого Валентина скунса з запискою «Я смердю як ти».[15]

• Frost, Jennifer. «Hedda Hopper, Hollywood Gossip, and the Politics of Racial Representation in Film, 1946—1948,» Journal of African American History, 93 (Winter 2008), 36-63.

• Гедда Гоппер на сайті Internet Broadway Database (англ.)
• Гедда Гоппер на сайті All Movie Guide (англ.)